Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буде нар. Довольно, достаточно. Буде з мене, поки живу, і мертвого слова. Шевч.
Валитися, -люся, -лишся, гл. 1) Разваливаться, разрушаться. Церкви схизматиків валються, попи голодні. Стор. МПр. 92. 2) Падать, валиться. Вийду за ворота, від вітру валюся. Мет. 20.
Глинина, -ни, ж. Частица глины. Конст. у.
Деркача́, -ча́ти, с. Птенецъ коростель. Ум. Деркача́тко, деркача́точко.
Забри́ти, -ри́ю, -єш, гл. Забрить, взять въ солдаты. — лоб. Взять въ солдаты. Ще два дні до заручин, як йому лоб забрили. Чуб. V. 243.
Запіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. запекти́, -чу́, -че́ш, гл. Запекать, запечь. Неначе згага запекла. Шевч. 402. Запікають товсті стегна (теличі), обід спорадили. Рудан. І. 75.
Намо́вонька, -ки, Ум. отъ намо́ва.
Писарювати, -рюю, -єш, гл. Быть писаремъ. О. 1862. VI. 96.
Статися, -ся. Cм. ставати, -ся.
Утеряти, -ряю, -єш, гл. Утратить, потерять, лишиться. Та втеряла вчора вечір, втеряю й тепера. Мет. 98. Свою красоньку втеряла. Макс.