Байдуже нар. Безразлично, нужды нѣтъ, и горя мало, все равно. Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже. Байдуже паски, аби порося! Умер батько — байдуже, вмерла мати — байдуже, умер милий чорнобривий, — та й стало жаль дуже. Ум. байдужки, байдужечки. А мені про те й байдужечки. Товкачисі радість: Бог дав сина..., а Товкачеві й байдужки.
Дома́ювати, -ма́юю, -єш, сов. в. дома́яти, -ма́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить развѣваться, колыхаться и пр. Cм. маяти. Що у батька да й одна дочка, да не дали люде да догуляти, русою косою да домаяти. (Конопелькам) да не дали вітри да достояти, зеленому листю да домаяти.
Ля́гмо, -ма, с. = лягови. От як у добре лягмо і приліта змій. Іде селом — а ні телень, хоч би тобі собака гавкнув, а воно були пізні лягма.
Надуса́тися, -са́юся, -єшся, гл. Надуваться, важничать. Богослов преважно розляжеться, підійме плечі, щоб ширші здавались, надусається...
Опиряка, -ки, м. = упиряка. Дивиться він, аж там єсть опиряки і возять відьом туди, на ту гору.
Побігти, -біжу, -жи́ш, гл.
1) Побѣжать. Ой побігла дівчинонька до ворожки просто.
2) Поѣхать. Наум зараз шатнувсь, наняв збіржаника і побігли що є духу з цілюрником додому.
Повислужувати, -жуємо, -єте, гл.
1) Заслужить (о многихъ).
2) Выслужить, окончить срокъ службы (о многихъ). Мої хлопці обидва вже строки повислужували, тепер дома.
Покататися, -таюся, -єшся, гл. Покататься. От, покаталися — привели додому того коня.
Спочити Cм. спочивати.
Щепина, -ни, ж. Балка, связывающая снизу стропила.