Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. Ніколи чужим лихом бідкатись. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.
Відроджувати, -джую, -єш, сов. в. відродити, -джу, -диш, гл. Возрождать, возродить. Аж світ мені піднявся вгору! одродили ви мене.
Гетьманів, -нова, -ве Принадлежащій гетману, гетмановъ. Ой раді б ми вернутися, — гетьман не пускає; не так гетьман, не так гетьман, — гетьманова мати.
Закатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Замучить.
Крепацтво, -ва, с. Крѣпостное состояніе. Такий то виходився хороший, моторний, і не пізнати йот, що в гіркому крепацтві зріс.
Левурда, -ди, ж. Раст. Polygonum Bistorta L.
Ма́тланка, -ки, ж. матланки дати. Выдрать, потрепать за волоса.
Митрополи́т, -та, м. Митрополитъ. Може буде їхать котрий архиєрей або митрополит?
Спіднярка, -ки, ж. Доска на днѣ желѣзнаго кузова.
Спросити Cм. спрощувати.