Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байлова, -ви, ж. Выносное дышло въ плужной запряжкѣ. Черк. у.
Вх... Cм. ух....
В'янути, -ну, -неш, гл. 1) Вянуть. Куди гляне, трава в'яне. Ном. стр. 304, № 497. 2) Чахнуть, увядать. Чого в'янеш, моя доню? Шевч. Лихо, лихої мати в'яне, дочка червоніє. Шевч. 20. серце в'яне. Сердце замираетъ, духъ захватываетъ. З мушкетом стане, а серце в'яне. Н. п. Твоє личенько біле рум'яне, хто на його гляне — серденько в'яне. Мет. волос в'яне (слухаючи що) — говорится, когда приходится слышать что-либо сильно непріятное? А в мене волос в'яне, се слухаючи. Г. Барв. 441. Так співає, аж волос в'яне.
Здогна́ти Cм. здоганяти.
Зіхо́дити, -джу, -диш, сов. в. зійти, -йду, -деш, гл. 1) Сходить, сойти, нисходить, низойти. Зійди з хреста, утіш мене єдину. Чуб. III. 17. Захотілось води напиться, — от вун і зійшов униз. Рудч. Ск. II. 107. Дрібен дощик зійде. Чуб. V. 144. Зійшов голос із небес вв. М. І. 11. 2) Уходить, уйти. Після обід ми з Катрею зараз зійшли з хати. МВ. ІІ. 111. Піде на тік, щоб з очей зійти. Св. Л. 158. Як же мені зійти з сього села? Г. Барв. 394. У чужу землю десь зійшли (запорожці). Мнж. 133. 3) Расходоваться, израсходоваться, выйти. Зійшов увесь хліб, уся страва. Черк. у. 4) Попадать, попасть, выйти. А щоб ти на добрий путь не зійшов! Ном. № 3693. 5) О водѣ: спадать, спасть. Вода зійшла, колеса стали. Гліб. 6) Всходить, взойти. Рада б зірка зійти, — чорна хмара наступає. Мет. 81. Зійди на могилу та не тужи дуже. Мет. 92. Ой зійду ж я, зійду на гору крутую. Мет. 59. Зійде твоя пшениченька густо. Мет. 28. 7)на чий розум. Поступать какъ кто. Я на твій розум не зійду. Н. Вол. у. Зійшов на дитячий розум. Н. Вол. у. 8)на що. Обратиться во что. І ми колись були добрі, а ось же довелось зійти на ледащо. МВ. І. 71. Тепер який багатир, а питиме горілку — зійде на ка-зна-що. Н. Вол. у.
Козуля, -лі, ж. 1) Маленькая корова съ загнутыми назадъ рогами. Желех. Kolb. І. 65. 2) Насѣк. Cerambyx. Желех. 3) Двойной крючекъ для ловли рыбы. Ум. козулька.
Попереиначувати, -чую, -єш, гл. = попереинакшувати.
Статкувати, -ку́ю, -єш, гл. Благоразумно вести себя, хорошо вести дѣло, хорошо хозяйничать, работать. Ном. № 8113. Я тебе беру, хлопче, до себе, і як тільки будеш статкувати, то й кожух тобі справлю та й на другий рік не підеш нікуди, в мене будеш. Подол. г. Як я буду статкувати, то він (чоловік) буде шанувати. Чуб. V. 561. Статкує, то й має. Н. Вол. у.
Торохкотійка, -ки, ж. = торохтійка.
Шахварня, -ні, ж. Буфетный шкафъ, чулань. Желех.