Дриґону́ти, -ну́, -не́ш, гл. То-же, что и дриґну́ти, но обозначаетъ движеніе болѣе сильное. «Бісові груші! пробубонить: які спілі і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не впаде у рот!» І щоб то дриґонуть ногою та штовхнуть об цівку, то і посипались би.
Забагти, -гну, -неш, гл. Пожелать, захотѣть. Антосьо забаг: їхати та й їхати.
Захлыстуватися, -туюся, -єшся, гл. Захлебываться.
Кістриця, -ці, ж. = костриця.
Нади́хання, -ня, с. = надих. А ти, моє надиханнє спасенне, моя ти музо в образі любови!
Натеньки, -ків, м. мн. давати натеньки́. Дѣлать намеки.
Порушище, -щі, ж. Ув. отъ поруха.
Похіпливий, похіпни́й, -а, -е. 1) Проворный, быстрый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий.
2) Понятливый, быстро схватывающій, воспріимчивый. Похіпна дитина. Не похіпне якесь.
3) = похватний. Чарка — найпохіпніще діло.
Протяглий, -а, -е. Пологій (о горѣ). Протягла гора.
Смовдь, -ди, ж. Раст. a) Peucedanum Oreoselinum. б) Peucedanum arenarium Valdst et Kit. Кріпкий як смовдь.