Відмочити Cм. відмочувати.
Де́мки, -мок, ж. мн. Боковыя стѣнки дивана.
Дова́дливий, дова́дний, -а, -е. Досадный, тошный.
Існісінький, -а, -е. 1) Дѣйствительный, дѣйствительно настоящій. Чи то ж сподівався чоловік оттакої зневаги? Він може з існісінької щирости обернувсь до людей... а тут йому ще й халепа.
2) Точь въ точь такой.
Навча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. навчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Учить, поучать, поучить, научать, научить. Навчай мене, моя матінко, як свекорку годити. Увійшовши в школу, навчав. на до́брий ро́зум навча́ти. Поучать, наставлять. Заберу обойко (синів) до себе на коліна, та почну на добрий розум навчати — як умію, так і навчаю. Науськивать, науськать, подговаривать, подговорить.
Наскидати, -да́ю, -єш, гл. Набросать. Наскидали самих денежок стільки! Як заспіваю пісень козацьких під кобзу, дак наскидають геть у шапку грошей.
Нудьга, -ги, ж.
1) Тоска, скука.
2) нудьга-чоловік. Скучный человѣкъ. Семен це нудьга-чоловік. Cм. нуд, нудота.
Очковий, -а́, -е́ Очковый.
Потурлити, -лю, -лиш, гл. Погнать. Мерщій потурлив барана на ярмарок.
Росплакатися, -чуся, -чешся, гл. Расплакаться. Ой устань, жінко Уляночко, бо росплакалось дитяточко! — Ой нехай плаче, росплачеться, а мені вже з ним не бачиться.