Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безухий, -а, -е. = безвухий Левиц. І. 244.
Білобрівка, -ки, ж. Имѣющая русыя брови.
Замокрі́ти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться мокрымъ; вспотѣть. Аж замокріла йому чуприна од поту.
Кахльовий, -а, -е. = кахельний. Кахльова грубка. Подольск. г.
Кресало, -ла, с. Огниво. А тим часом кете лиш кресало та тютюну. Шевч. Ти курець? — Курець. — А є люлька, кресало й гаманець? Рудч. Ск.
Панькання, -ня, с. Няньченье, ухаживанье за кѣмъ, хлопоты съ кѣмъ. Коло неї треба панькання та біганини. Левиц. І. 317.
Поспіратися, -раємося, -єтеся, гл. Опереться (о многихъ). Деякі поспірались на тин і лузали насіння. Левиц. Пов. 186.
Простогнати, -ну, -неш, гл. Простонать.
Самопрядка, -ки, ж. = прядка. Уман. у. Черн. у.
Спиця, -ці, ж. 1) Спица (въ колесѣ). Рудч. Чп. 250. Котилися вози з гори, поламались спиці. Чуб. V. 323. 2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11. 3) Часть млина ручного. (Cм.). Шух. І. 104. 4) Въ срубленномъ деревѣ сукъ, тонкая часть котораго отрублена. Шух. І. 187.