Висіпатися, -паюся, -єшся, гл. — на кого. Наброситься на кого съ крикомъ, бранью.
Гони́тель, -ля, м. 1) Гонитель. От з того часу і став на неї гонителем. Один Грицько, другий Андрій, на віру гонитель. 2) Гоняющійся за чѣмъ, любитель чего. Наші родителі за тим не гонителі. 3) Сгонщикъ людей на работу, на сходъ. 4) Надсмотрщикъ за работами въ полѣ. 5) Вѣтрогонъ, шалунъ, непосѣда, сорви-голова. За цими гонителями і хати не натопиш.
Довми́тися, доуми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Додуматься, сообразить, смекнуть. Коли б було не довмився, що робить, то тяжкеє б лихо сталося. Він довмився, що посіяти. Добре ви собі довмилися.
Жалиця, -ці, ж. Насѣк. Жигалка, Stomoxys.
Померанець, -нця, м. Апельсинь. Приносить жид до Потоцького цетрини й померанці.
Сплющати, -ща́ю, -єш и сплющувати, -щую, -єш, сов. в. сплющити, -щу, -щиш, гл. Закрывать, закрыть, сомкнуть (глаза). Ручки зложу, очки сплющу та ще слово скажу: через тебе, моя мила, в чорний гріб заляжу.
Сумежно, суміжно, нар.
1) = суміж. Жили собі суміжно два брати.
2) Взаимно. Бились сумежно.
Сумісно нар. Вмѣстѣ, совмѣстно. Літали сумісно.
Тілечко I нар. Ум. отъ тілько.
Хлоп, -па, м.
1) Мужикъ, мужчина. Хлоп — як дуб.
2) Крестьянинъ, мужикъ. Пак на троні, а хлоп на ослоні. Коли б не хлоп, не віл — не було б панів. Ув. хлопи́ще.