Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Джиджули́ти, -лю́, -ли́ш, гл. = Чепурити. Джиджулити хату. Сим. 185.
Долиза́ти, -ся. Cм. долизувати, -ся.
Милува́ння 2, -ня, с. Ласки.
Нерет, -та, м. Родъ рыболовной сѣти. Як попавсь у нерет, то ні взад, ні вперед. Ном.  
Оббурдюжитися, -жуся, -жишся, гл. Упасть съ высоты. Оббурдюжився, аж земля репнула. Черном.
Обшарпатися, -паюся, -єшся, гл. Оборваться, обноситься.
Оконити, -ню, -ниш, гл. Дать коня, изъ пѣшаго сдѣлать коннымъ. Въ думѣ вдова, вручая козаку коня, говоритъ: Де мого сина нагониш, там його окониш, добрим лицарем настановиш; нехай він по походах піхотою не ходить. Мет. 417.
Станиця, -ці, ж. = стайниця. Веде коня у станицю. Чуб. V. 42.
Труд, -да, м. 1) Трудъ, работа. Піду я, ще подивлюсь, де то мої тяжкії труда зостались. Грин. ІІ. 148. Труда великого се діло стало. Полт. у. На чужий труд ласий не будь. Чуб. І. 303. 2) = трут = трутень. Вх. Лем. 4 75.
Уймак, -ка, м. Захваченный въ неволю, въ плѣнъ. Син пійшов у кримські уймаки. К. ПС. 110.