Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зго́жий, -а, -е. Годный. Поздоров Боже — твоє нам згоже. Ном. № 9705.
Крадемці нар. = крадькома. Вх. Зн. 29.
Німець, -мця, м. 1) Нѣмецъ. 2) Родъ дѣтской игры. О. 1861. XI. Свид. 37. Ум. німчик.
Овсище, -ща, с. = вівсище.
Одностеблий, -а, -е. Съ однимъ стеблемъ. Пшениця одностебла. Міусск. окр.
Підсипати, -па́ю, -єш, сов. в. підсипати, -плю, -плеш, гл. 1) Подсыпать, подсыпать. Буде сіна підкладати, буде вівса підсипати. Чуб. V. 942. 2) Подливать, подлить. Підсипала борщу. 3) Класть, подложить яйца подъ насѣдку. Чуб. І. 62. Квочку підсипати годиться увечері. Грин. І. 16. Захотілось бабусенці та розбагатіти, підсипала куріпоньку, щоб вивела діти. Н. п.
Подружжя, -жя, с. 1) Супружество, бракъ. Од сього подружжя народився Єремія. Стор. МП. 63. 2) Мужъ, жена; пара (супружеская). Стали сини до розуму дохожати, стали собі молоде подружжя мати. Мет. 345. Ми, бачите, шукаємо для нашої дівчини подружжя. Стор. Ум. подружжячко. Не травиця ноги спутала, не росиця очі вибила. Спутало мене замужжячко, невірне мов подружжячко. Н. п. (Г. Барв. 417).
Позаповзати, -заємо, -єте, гл. Заползти (о многихъ).
Поцупити, -плю, -пиш, гл. 1) Потянуть, потащить. 2) Утянуть, утащить. 3) Потянуть, ударить. Через тин утікав та й не почеркнувся, як поцупив дядько ціпом, так я и осміхнувся. Мет. 109.
Приплітатися, -таюся, -єшся, сов. в. приплестися, -ту́ся, -те́шся, гл. 1) Приплетаться, приплестись. 2) Присоединяться, присоединиться. Черк. у.