Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відіднити, -ню́, -ни́ш, гл. Вынуть дно у бочки.
Жовтогру́дка, -ки, ж. пт. = жовтобрюх. Вх. Пч. II. 10.
Звожа́й, -жая, м. Возка хлѣба съ ноля. Дай же ті, Боже, в полі урожай, в полі урожай, а в гумно звожай! Гол. II. 37.
Зволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. вволокти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Подниматься, подняться съ трудомъ, вставать, встать съ трудомъ. Довго спав на сіні в клуні, аж над вечір зволікся і потяг до церкви.
Листува́ння, -ня, с. Переписка, корреспонденція.
Підліщки, -ків, мн. = підліски. Cм. підлісок. Вх. Пч. І. 8.
Повкидатися, -даємося, -єтеся, гл. 1) Броситься во что (во множествѣ). Повкидались у воду. 2) Впасть во что, пристраститься къ чему (о многихъ).
Правина, -ни, ж. Взысканіе, требованіе.
Супонити, -ню, -ниш, гл. 1) Стягивать хомуть. 2) Бить ремнемъ. Стор. І. 189.
Шинкарство, -ва, с. 1) Продажа спиртныхъ напитковъ. Стор. МПр. 169. 2) соб. Кабатчики. Пани купці, славні правці, шинкарство, міщани об сім Різдві усі в нові убрались жупани. КС. 1882. XII. 624.