Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голіти, -лію, -єш, гл. Обнажаться. Вітер — аж пісок голів; зганяє воду з піску — він і голів. Переясл. у.
Гріш, гроша́, м. 1) Денежка, полкопейки, грошъ. Багацько, як за гріш маку. Ном. 2) Деньги. Гріш круглий, — роскошиться. Ном. № 9924. Ум. Гро́шик. З кошиком та з грошиком. Ном.
Гудьба́, -би́, ж. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудіння.
Долі́гливий, -а, -е. = долегливий. А вже батько у позивах долігливий: поти гроті тратить, поти пнеться, поки свого доб'ється. Черном. Нужда доліглива, що їсти нічого. Валк. у.
Зли́нути, -ну, -неш, гл. Слетѣть; взлетѣть. Злину з дуба. Гол. IV. 446. З дерева злинула голубка, сіла мені на плече. Левиц. Пов. 17. Побачив він Духа Божого, що спустився, як голуб, і злинув на него. Єв. Мт. III. 16. Злинув на дерево.
Зопхнути, -ну́, -неш, гл. = зіпхнути. З кроватоньки зопхнула. Чуб. V. 668.
Ломи́ніс, -носа, м. Раст. Clematis recta. ЗЮЗО. І. 170.
Напекарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Напечь (хлѣба)!
Погойднути, -дну, -неш, гл. Покачнуть (растеніе или что-либо висящее). Вітер повійне, погойдне те поліно, то воно об дерево й стукає. Чуб. II. 65.
Поналузувати, -зую, -єш, гл. Налущить, нащелкать (сѣмячковъ, — во множествѣ). Не люблю я, як ви скрізь поналузуєте; візьміть хто небудь та позамітайте. Пирятин. у.