Барильчина, -ни, ж. = барило. Ой пійду я в комірчину та загляну в барильчину.
Городя́нський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный горожанамъ. Городянські діти. Од ледачого товариства городянського не псувалась. Городянські звичаї.
Живіття́, -тя́, с. = життя. Поки й живіття мого — не забуду. за живіття́ = за життя.
Недогодно нар. — кому. Недостаетъ (кому).
Об'їманка, -ки, ж. = обіймання. Ум. об'їманочка. Минулися напоєчки та й об'їманочки, лише, ді, мя не минули тяжкі здиханочки.
Огнище, -ща, с.
1) Костеръ. Спасибі жіночкам, на городі розіклали огнище і всякої страви понаготовляли. в огнище вкинутися. Вспылить. Сердитий був парубок, так у огнище і вкинеться! Як жар стане.
2) Мѣсто, гдѣ былъ костеръ. На огнищі не швидко виросте трава.
Повтулювати, -люю, -єш, гл. То-же что и утулити, но во множествѣ.
Сподок, -дка м., мн. ч. спідки.
1) Та часть курительной трубки, въ которую вставляется чубукъ.
2) Маленькая тарелочка.
3) спідки закладати в хижі. При закладкѣ хаты класть въ углы различныя вещи: зелье, стекло, соль, деньги.
Утілятися, -ляюся, -єшся, сов. в. утілитися, -люся, -лишся, гл. Воплощаться, воплотиться.
Часовий, -а, -е. 1) Временный. Це лихо часове, — воно швидко минеться.
2) Тотъ, которому пришло время. Не вмірають старі, тільки часові.