Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Завойовни́чий, -а, -е. Завоевательный. Башт. 105.
Закнявча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = занявчати. Св. Л. 222.
Заохо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заохо́тити, -хо́чу, -тиш, гл. Возбуждать, возбудить желаніе, привлекать, привлечь, поощрять, поощрить. Роздмухували огонь на Україні, заохочуючи благочестивих до Унії. Левиц. І. (Правда 1868, 485). Він, щоб нас удруге заохотити, давав нам на обід баранини і кашу молошну. Грин. II. 233. Ми, старії, тільки поїдемо поле зажати, молодіж заохотити. Г. Барв. 16.
Нала́мувати, -мую, -єш, сов. в. налама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Наламывать, наламать. Наламай трошки сухеньких дровець! Наламала коржів на шулики. Богодух. у. Та наламним квіточок, та забавим діточок. Мил. 45.
Наліпи́ти Cм. наліплювати.
Поперешукувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и перешукати, но во множествѣ.
Потішка, -ки, ж. Ум. отъ потіха.
Притишити, -шу́, -ши́ш, гл. Усмирить. Треба притишити себе. Н. Вол. у.
Христоносець, -сця, м. Христоносецъ. Годився, не хрестився, а був христоносець. (Загадка: оселъ). Ном., стр. 293, № 117.
Чернядка, -ки, ж. плахта = чернітка. Вас. 170.