Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бур'Януватий, -а, -е. 1) Смѣшанный съ горными травами. Бур'янувате сіно. Конст. у. 2) Заросшій сорными травами. Бур'януваті городища. К. XII. 130.
Випадковий, -а, -е. Случайный. Щирість у нас річ випадкова, що якось несамохіть виявляється. Г. Барв. 378.
Дне́шній, -я, -є. Сегодняшній. Вх. Уг. 236.
Заподі́яти, -ді́ю, -єш, гл. 1) Сдѣлать, причинить. Ні, ні, Господь не заподіє злого! К. Іов. 75. Вівця! Що вона кому заподіє? Мир. ХРВ. 41. — смерть собі. Наложить на себя руки. Сам собі смерть заподію. Кв. Драм. 190. Смерть би собі заподіяв, як би гріха за те не було. Г. Барв. 209. 2) Подѣлать (колдовствомъ). Це їй так було заподіяно.
Лискота́ти и пр. = лоскотати и пр.
Попервах нар. Сперва, сначала. Попервах жили вони гаразд, а потім — Бог його зна. Новомоск. у.
Рятування, -ня, с. Спасаніе.
Святешний, -а, -е. Праздничный. Шевч. ІІ. 216.
Смоляник, -ка, м. = смолоскип. Лохв. у.
Теча, -чі, ж. Теченіе, течь. Теча як з лотоків.