Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Додави́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Давя, дойти до кого, чего. Въ сказкѣ. Кіт давай зараз миші давити, давай давити, та додививсь до самого їхнього (мишачого) царя. Мнж. 56.
Є́звіро, -ра, с. Глубокая рытвина въ горахъ, наполненная водой, глубокая водомоина въ горахъ. Шух. I. 178, 210.
Любва́, -ви, ж. = любов. Тоді любви бере, як достатки є. Ном. № 8921.
Неднаковий, -а, -е. = неоднаковий.
Півшоста числ. Пять съ половиною.
Росходини, -дин, ж. мн. Конецъ сходки, собранія.
Ручковий, -а́, -е́ 1) Изъ рукъ данный. Почастуй же нас, кралечко моя, пучковою, щоб запіканка посолодчала. Стор. II. 221. 2) О табакѣ: папушный. Куплять табаку ручкового. ХС. VII. 4 16.
Тямувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Имѣть способность. Борз. у. 2) Помнить. Вх. Зн. 72.
Цаністра, -ри, ж. = таністра. Вх. Уг. 273. Ум. цаністерка.
Цєп'є, -п'я, с. = курча. Желех.