Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борозний, -а, -е. = борозенний КС. 1898. VII. 44. Запріг хлопець п'ять волів, — нема шостого колішенного, борозного. Рудч. Ск. I. 182.
Відгнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відгнити, -гнию, -єш, гл. Отгнивать, отгнить.
Заревти́, -ву́, -ве́ш, гл. 1) Заревѣть, издать ревъ. Лев заревів. Гліб. Арена звірем заревла. Шевч. 613. Ой заревло на порозі телятко. Чуб. V. 49. Пекельнеє свято по всій Україні сю ніч зареве. Шевч. 171. Море повстало і заревло. Мог. 91. Зашуміла вода й заревла. Левиц. Пов. 351. Заревла страшенна буря. Кв. II. 307. Заревли великі дзвони. Хата, 87. І знову ліри заревли. Шевч. 565. 2) Заревѣть, заплакать. Пройшла уже й Покрова, — заревла дівка як корова. Ном. № 492.
Знудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Затосковать. Як би була поїхала, то знудилася б. Могил. у. Тяжко ж мені на серденьку, трохи ся не знуджу. Гол. І. 293. Знудившися життям своїм мертвецьким, жадали ми у вирви полетіти. К. ХП. 96.
Перелюбний, -а, -е. Прелюбодѣйный, блудный. Перелюбна любов. К. ПС. 46. О ви, перелюбне і людожерне плем'я. К. ХП. 55.
Розгамуза, -зи, об. Пентюхъ, разиня, растеряха, глуповатый человѣкъ. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Роздмухати, -ха́ю, -єш, сов. в. роздмухати, -хаю, -єш, одн. в. роздмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Раздувать, раздуть.
Служення, -ня, с. Служеніе. Єв. Л. І. 23.
Укутати, -ся. Cм. укутувати, -ся.
Фудити, -джу, -диш, гл. Бросать, швырять. Фр. (Желех.).