Виходитися 2, -диться, сов. в. вийтися, -деться, гл. безл.
1) Только несов. в. Выходить. А з дверей виходилось на один широкий ґанок.
2) Выходить, выйти, случиться. Пішли, — аж не так вийшлося.
Гу́лий I, -а, -е = Ґулий.
Дві́сті, двохсо́т, чис. Двѣсти. Покидаю тобі, молода дівчино, козаченьків двісті. Вона мене добре знала, на сто рублів повіряла, а на двісті прищитала, сірі воли грабувала.
Земизеленя, -ні, ж. Раст. Chelidonium majus.
Князь, -зя, м.
1) Князь (государь или особа княжескаго титула). Тогді то у городі Лебедині царі і князі великим всі дивом дивували. Стереглись вони, проходячи побіля замку князя Вишневецького.
2) Новобрачный, женихъ. Слухайте, бояре, що князь бреше. Молодії князя зараз будуть ( = молодий з молодою). Ум. кня́зин, князьок. Мій орлику, мій князику! На білому острові живе собі... якийсь князьок. Ув. князюка.
Люб'язни́й, -а, -е. Любезный, милый, пріятный. Водишся з люб'язними мені людьми. Знаю, чом тобі всі не люб'язні. Ум. люб'язне́нький.
Припроваджувати, -джую, -єш, сов. в. припровадити, -джу, -диш, гл. Приводить, привести. Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку. Живого медведя припровадиш пану.
Сутий, -а, -е. 1) Сущій, настоящій. 2) Обильный? Дала коню вівса, сіна, а милому меду, вина, і сутую вечероньку. Спорядили обід сутий.
Чересло, -ла, с.
1) Въ плугѣ: ножъ, рѣзецъ.
2) мн. чресла. Я тебе (ураз) вишіптую, я тебе з крижів і чересел вибіраю.
Шипшина, -ни, ж. Шиповникъ. Не для тебе, Василечку, шипшину садила. Ум. шипши́нонька, шипши́ночка. Поколеш білі ніжки та й на шипшиночку.
