Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галювати, -люю, -єш, гл. 1) Тащить судно противъ воды людьми или лошадьми. Чер. у. 2) Рыскать. Галювали ціле літо по полю. Чуб. ІІІ. 239. 3) Пустовать, быть незанятымъ. Чого в тебе город галює, — хиба нема чого посадити?
Гластівка, -ки ж = ластівка. Вх. Лем. 403.
Звожа́й, -жая, м. Возка хлѣба съ ноля. Дай же ті, Боже, в полі урожай, в полі урожай, а в гумно звожай! Гол. II. 37.
Круча, -чі, ж. 1) Крутизна, обрывъ. Тече річка невеличка, підмиває кручі. Лукаш. 55. Ой де кручі високії, то там броди глибокії. Н. п. Кинувся гурт (свиней) із кручі в озеро та й потонув. Єв. Л. VIII. 33. 2) Глубокое мѣсто въ рѣкѣ. Попав у кручу та й утоп. Мирг. у.
Неправий, -а, -е. 1) Несправедливый. 2) Неправосудный.
Переколотити, -чу, -тиш, гл. Взболтать.
Погримати, -маю, -єш, гл. = погрімати.
Розблюватися, -лююся, -єшся, гл. Начать сильно рвать.
Совинча, -чати, с. = совиня. У тебе соколинча, а в мене совинча. Грин. II.
Сходистий, -а, -е. Покатистый.