Викорпувати, -пую, -єш, сов. в. викорпати, -паю, -єш, гл. Житина в око впала? Ке сюди, я викорпаю ціпилном. — Хоч би бичем, а не ціпилном, — одповів, протираючи полою око, той, кому треба було викорпувати.
Дося́яти, -ся́ю, -єш, гл. Окончить сіять. Що й у батька да й одна дочка, да не дали люде да, догуляти, русою косою да домаяти, червоним косничком да досяяти.
Задля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Замедлить, пробыть долго; протянуть. Прочула я, що в неї чоловік умер, — де вже з нею на світі задляється.
Ілем, -ма, м. Раст. вязъ. Ultus montana.
Кашкет, -та, м. = каскет. На голові кашкет добрий. Ум. кашке́тик.
Купатень, -тню, м. Раст. Prunella vulgaris.
Півсонно нар. Въ полуснѣ.
Ройовик, -ка, м. Раст. маточникъ, Melissa officinalis L.
Свідкувати, -ку́ю, -єш, гл. = свідчити. Велике слово свідкує про величне того народу, що зачав його в глибині свого духа.
Терпкуватий, -а, -е. Терпковатый.