Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґилькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О гусяхъ: кричать. Ґилькотять гуси. Харьк. г.
Жарту́н, -на, м. = жартівник.
Заче́па, -пи 1), ж. Зацѣпа. 2) об. Задирщикъ, задирщица. Одсувається... щоб бува з п'яних очей не креснув зачепа. Мир. ХРВ. 260.
Конярка, -ки, ж. Конюшня. Вх. Лем. 426.
Мудь, -дя, м. 1) Неотеса, грубый человѣкъ, мужикъ. Та що й говорить з такими глечиками, з такими мудями. Левиц. Пов. 182. 2) = мудо. Як я... стягну з коня цього черкеса, так хватайте його прямо за мудя, то він буде наш... Хватили його тільки за мудя, той зараз і ослаб. СХО. VIII. 315.
Нестися, несуся, -се́шся, гл. 1) Нестись, быстро двигаться. 2) Нестись, нести яйца. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Мет. 86. 3) високо нестися, вго́ру нестися. Заноситься, важничать. Чи ти багатий, чи гордуватий, чи високо несешся? Н. п. Кожен, хто нестиметься вгору, — принизиться. Св. Л. XIV. 11.
Полохкий, -а́, -е́ = полохливий. Кінь полохкий. Волч. у.
Протиснути, -ну, -неш, гл. Протиснуть. Тіснота така, що й києм не протиснеш. Ном. № 7681.
Розлад, -ду, м. Разладь. Привести в розлад. Котл.
Стіглувати, глую, -єш, гл. О стадѣ скота: останавливаться для отдыха. Стіглували там колись свині. Славяносерб. у. Cм. тирлувати.