Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висікати, -каю, -єш, сов. в. висікти, -січу, -чеш, гл. Вырубать, вырубить, высѣчь. Ой як я схочу, терен висічу. Н. п. Як зачав сікти мечем, — висік триста п'ятдесят чоловіка мечем. Грин. ІІІ. 587.
Гра́йворон, -на, м. = Гайворон. Вх. Пч. II. 9.
Нави́ти Cм. навивати.
Наколо́ти, -ся. наколювати, -ся
Наня́ти, -ся. Cм. наймати, -ся.
Покоївчин, -на, -не. Принадлежащій горничной. Желех.
Собкати, -каю, -єш, гл. 1) Кричать «соб!». погонять налѣво (воловъ). 2) Помыкать. Він нами собкав, як волами, та й служили! Харьк. г.
Тарганина, -ни, ж. Дерганіе, тасканіе. Шейк. Ум. таргани́нка.
Хрещатка, -ки, ж. Родъ плахти. КС. 1893. XII. 448. Ум. хрещаточка. Маркев. 11.
Штельмах, -ха, м. = стельмах 1. Подольск. г.