Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Загребе́лля, -ля, с. Мѣсто за плотиной. На загребеллі живе. Черк. у.
Накопа́ти Cм. накопувати.
Овсі нар. = зовсім. Харьк.
Перелюбник, -ка, м. Прелюбодѣй, блудникъ. Писав я до вас ув одному листі, щоб ви не мішались із перелюбниками. Коринѳ. І. V. 9.
Перемліти, -лію, -єш, гл. Изныть, истомиться отъ страха, тревоги. Білу ніч просиділа під коморою, перемліла. Мир. Пов. II. 75.
Прирожденний, -а, -е. 1) Природный, врожденный. Луччий розум прирожденний, як научений. Ном. № 6039. Прирожденна відьма не така злюща, як учена. ЗОЮР. II. 39. 2) Рожденный, родной (о сынѣ, дочери). Виходь, мати, з віком стрічать своїх діток: одно дитя прирожденнеє, друге дитя суженеє. МУЕ. III. 173.
Присінешний, -а, -е. Относящійся къ присінкам. Стор. МПр. 99.
Теліп! меж., выражающее покачиваніе. На березі сидит Пилип та бідою теліп-теліп! Чуб.
Угайка, -ки, ж. Потеря времени. (Зміев. у.). Як би з ранку зараз узялася була, то скільки б зробила, а то поки принесла то води, то кізяків, та поки посходились — от і вгайка.
Шатирити, -рю, -риш, гл. 1) Искать, шарить. Переясл. у. Стрільці шатирять по терну. Греб. 351. 2) = шарувати 1. Черниг. у. 3) Мошенничать.