Горі́ше нар. = Горійше. Ой горе, горе калині при долині, а ще й горіше сироті на чужині.
Жерства́, -ви, ж. 1) = жорства. 2) Родъ змѣи?
За́стування, -ня, с. Заслоненіе свѣта.
Лопа́тник-жук, -ка, м. Жукъ хлѣбный, Anisoplia Austriaka.
Непевний, -а, -е. 1) Невѣрный, ненадежный, сомнительный. Та се ще непевна річ: лк же воно буде, а може й ні. 2) Неувѣренный. 3) Подозрительный, не внушающій довѣрія. Сей бачить хитрость тут непевну. Сказано, — знахарка: зараз почула щось непевне. Марусе, кажу, щось мені той чоловік непевен. 4) Опасный, ненадежный. Тепер нічки да темненькії, доріженьки да непевнії. Підпалу жде, як той местник, часу дожидає непевного. 5) Знающійся съ сверхъестественными силами; демоническій. Дріжу з переляку, що бачив чорта і що моя жінка і ним дружить. От я вам і кажу: непевна моя жінка, зовсім непевна. Упир і непевний — усім відьмам родич кревний. Минає неясний день мій; вже смеркає; над головою вже несе свою неклепаную косу косарь непевний... мовчки скосить.
Повиїздити, -димо́, -дите́, гл. = повиїжджати.
Пороскашлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Раскашляться (о многихъ). Діти чогось як пороскашлювалися, то й я за ними не спала.
Припрохати Cм. припрохувати.
Розбурхотатися, -чу́ся, -чешся, гл. = розбурхатися.
Снитка, -ки, ж. Раст. Aegopodim Podagraria L.