Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вербняк, -ка, м. = вербник. Желех.
Вівсик, -ка, м. = вівсюг. Вх. Зн. 7.
Горта́нка, -ки, ж. = Горлянка 1? ЕЗ. V. 47, 57.
Купці гл., дѣтс. = купі. О. 1862. IX. 119.
Люби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить. Кого Бог любить, того й карає. Ном. № 42. Козак дівку вірно любить, заняти не сміє. Мет. 105. Любіть її, думу правди, козацькую славу, любіть її. Шевч. 128.
Незрозумілість, -лости, ж. Непонятность. Желех.
Неподоба нар. Неприлично, не слѣдуетъ, не подобаетъ. Неподоба зірці без місяця ізіходити: неподоба дівці до козаченька виходити. Н. п.
Омивати, -ва́ю, -єш, сов. в. омити, -мию, -єш, гл. = обмивати, обмити.
Страшкий, -а, -е. Страшный. Страшкий такий собака. Черниг.
Химорода, -ди, ж. 1) Причуда, капризъ. 2) Колдовство. Г. Барв. 326. Да й сміється вражий запорожець. А він химородою химородив. Сказано — каверзники. ЗОЮР. I. 79. З) химороди гнати. Причудничать; колдовать. Тепер, каже, піст, дак, чого ж химороди гнати? Г. Барв. 110.