Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відмотувати, -тую, -єш, сов. в. відмотати, -таю, -єш, гл. Отматывать, отмотать.
Вошопруд, -да, м. Вшивецъ. Пусти мене, вошкопруде, погуляти поміж люде! — Ой холи ж я вошкопруд, — сиди дома, воші прудь. Грин. ІІІ. 686.
Голу́за, -зи, и пр. = Галу́за и пр.
Зали́гувати, -гую, -єш, сов. в. залига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Надѣть веревку (налигач) на рога вола. Сірі воли залигає. Чуб. V. 1034. 2) Переносно: схватить, лишить свободы. Мене залигали того ж дня і держали під арештом і до сьогодні. Новомоск. у.
Неминучість, -чости, ж. Неминуемость, неизбѣжность. Желех.
Пропалювати, -люю, -єш, сов. в. пропали́ти, -лю́, -лиш, гл. Прожигать, прожечь.
Розломлювати, -люю, -єш, сов. в. розломити, -млю, -миш, гл. 1) Разламывать, разломить. Кругом хату обступили, дівці двері розломили. Чуб. V. 988. 2) Только сов. в. розломило мене. Ломить меня. Болить мене всюди, руки й ноги як поодрубувані, розломило мене. Драг. 64.
Стоячий, -а, -е. 1) Стоящій. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 1106. 2) Стоячій. Хоч лежачий, аби комір стоячий. Ном. № 8904.
Телепало, -ла, об. Медленно идущій, идущая. Шейк.
Ушнуровувати, -вую, -єш, сов. в. ушнурувати, -рую, -єш, гл. 1) Увязывать, увязать веревками, — напр. поклажу на возу. 2) Зашнуровывать, зашнуровать. Чи зуміє ж хто з вас мене зачесати, ушнурувати? МВ. (О. 1862. III. 38).