Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзвінкоголо́сий, -а, -е. Звучный. К. МХ. 40.
Дойо́к, -йка́, м. = дійка 1. Шух. І. 193, 194.
Земля́, -лі́, ж. 1) Земля. Сирая земля, — ти ж мати моя. Мет. 19. Будь багатий, як земля. Маркев. 4. Де проїдуть — земля горить, кров'ю підпливає. Шевч. 196. На тій землї ростиме инше древо. К. Іов. 18. зе́млю роби́ти, управля́ти. Обрабатывать землю. Ой там будуть нашими костями землю управляти. Чуб. V. 1004. уда́рити ли́хом об зе́млю. Забыть горе, оставить печалиться. Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука. Стор. МПр. 126. 2) Земля, страна. Ги, земле турецька, віро бусурменська. Дума. Був у землі Уць чоловік на ймення Іов. К. Іов. 3. Встає шляхецькая земля. Шевч. 131. Виходила до його вся земля. Єв. Мр. І. 5. 3) Земля, земной шаръ. На місяці, як і на землі, єсть гори та долини. Ком. І. 90. Земля у поясі має 37000 верстов навкруги себе. Ком. І. 16. Ум. земе́лька, зе́мленька. Грин. III. 302.
Зима́ и пр. = зіма и пр.
Наторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Наторговаться.
Нестеменнісінько нар. Точнехонько. Нестеменнісінько така. О. 1862. І. 78.
Попідтікати, -каємо, -єте, гл. То-же, что и підтекти, но во множествѣ.
Розорати Cм. розорювати.
Тринькало, -ла, м. Расточитель, мотъ.
Шкуропея, -пеї, ж. По народному повѣрью: царица змѣй. Що то за змія — шкуропея? — Над усіма старша. У неї голова золота, усіх гадюк вона у вирей веде. Грин. II. 316.