Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимівка, -ки, ж. 1) = вимова. Мнж. 177. 2) = вимовка 3. Не може бути вимівка, шоби була винна жінка. Гол. І. 351.
Відшрубувати, -бу́ю, -єш, гл. Отвинтить.
Мо́лоді, -дів, мн. Небольшіе облачка на небѣ. Мнж. 185. Молоди встають, а Бог дощу має. Ном. № 568. Молоді високо ходять. (Признакъ хорошей погоды).
Недолимок, -мку, м. Чеканъ (ручное оружіе). Із під поли позлотистий недолимок виньмає. ЗОЮР. І. 206.
Подорожитися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Запросить или взять дорого. Ще добре, що не подорожились горілкою.
Позсукувати, -кую, -єш, гл. Ссучить (во множествѣ).
Прихід, -хо́ду, м. 1) Приходъ, прибытіе. Левиц. Пов. 41. Чуб. IV. 71. Г. Барв. 505. 2) Входъ. З приходу в селі твань страховенна. Радом. у. Йора з приходу узенька. Драг. 81. Ой ходила та Маруся по вгороду та садила сад-виноград з приходу. Мил. Св. 34. на приході. При входѣ. Його хата у містечку на приході. Н. Вол. у. Янкелева хата на місті зараз на приході. Н. Вол. у.
Сліпачка, -ки, ж. 1) Слѣпая. 2) = сліпак 2. Вх. Пч. II. 16.
Срібляний, -а, -е. = срібний. Тобі Господь великим скарбом буде, небесний царь — горою срібляною. К. Іов. 50.
Схуднути, -дну, -неш, гл. Похудѣть. Поки гладкий схудне, то худий здохне. Посл.