Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зужувати, -жую, -єш, сов. в. зузити, зужу, -зиш, гл. Суживать, сузить. То ширить їм, то зужує гряниці. К. Іов. 27.
Крутобережний, -а, -е. Съ обрывистыми берегами. Кв. (Желех.).
Найо́мець, -мця, м. Наниматель. Хто то поїхав? — Та то найомець од рудого пана наймати на молотилку. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. 2) Подставной рекрутъ, по найму идущій за кого либо, наемщикъ. О. 1862. V. 92. Cм. наємець.
Наперебеса́ нар.нести́. Нести что-либо какъ бесаги, т. е. перекинувъ черезъ руку, черезъ плечо. Желех.
Ножик, -ка, м. Ум. отъ ніж.
Опасання, -ня, с. 1) Опоясыяаніе. 2) Сплошная крытая галлерея вокругъ церкви. Липов. у. Шух. І. 116. Cм. басань.
Слав'янолюбець, -бця, м. Славянофилъ. Желех.
Тримати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Держать, содержать. Тримала мене за руку. Стор. МПр. 37. Тримає коні, а волів не хоче. Камен. у. Дочку тримай в дому, ще й заплати кому, щоб узяв біду з дому. Ном. № 9313. Бог батько: як буде нас тримати, то буде й годувати. Ном. № 77. 2) — за що. Считать, почитать за что. Тримай, свято за свято. Ном.
Цікавити, -влю, -виш, гл. Интересовать, занимать.
Шериквас, -са и -су, м. = шерітвас. Чуб. VII. 576.