Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жихуне́ць, -нця́, м. Раст. чистотѣлъ, Chelidonim majus L.
Мі́ттюнар. = миттю.
Моркови́й, -а, -е. = моркв'яний. Kolb. І. 144.
Надхма́рний, -а, -е. Заоблачный. Желех.
Насвари́ти, -рю́, -риш, гл. Погрозить — словами или дѣйствіемъ. Я йому казав, щоб він не бунтувався у холодній, а він давай мене лаяти та ще й палицею насварив, піднявши її вгору. Новомоск. у. ( Залюбовск.). Війт насварив на мене. Федьк.
Обсоромити, -млю, -миш, гл. Осрамить. Вона так відріже, так обсоромить усякого, що не знатиме, на яку ступити. Кв. І. 164.
Попідгинатися, -наємося, -єтеся, гл. Подогнуться (во множествѣ).
Протуркати, -каю, -єш, гл. = протуркотати.
Синява, -ви, ж. Синева. Г. Барв. 217. Україна зникала в синяві. К. Дз. 155.
Таранчити, -чу, -чиш, гл. Терзать. Покликали мого сина і давай його удвох бити та штовхати. Таранчили, поки впав мертвий. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).