Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Змідніти, -нію, -єш, гл. Принять металлическій вкусъ отъ мѣди. Аф. 457.
На́двечір, надвечори́, нар. Подъ вечеръ. Предъ вечеромъ. Надвечір увійшли ми в село і розбрелись пропане улицями. МВ. І. 17. Зостанься з нами, бо вже надвечір. Єв. Л. XXIV. 29. со́нце вже ста́ло надвечори́. Солнце было на закатѣ. Левиц. І.
Остобісіти, -шу, -сиш, гл. Надоѣсть до крайности. Гуляв, гуляв аж до кінця курсу! аж остобісіло. Левиц. І.
Петрущаний, -а, -е. Петрушечный.
Під'їздити, -джу́, -ди́ш, сов. в. під'ї́хати, -ї́ду, -деш, гл. Подъѣзжать, подъѣхать. Під'їхав до вогню, дивиться, — лежить змій. Рудч. Ск. І. 109. 2) Поддѣвать, поддѣть. Під'їхали нас братчики так, що тілько ушима, стрепенули. К. ЧР. 360. Хто кого обдурив, під'їхав, підсів. Мир. Пов. II. 55.
Розбризкуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розбризкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Разбрызгиваться, разбрызгаться. 2) Разбиваться, разбиться (о волнахъ). (Хвилі) розбризкуються об скелі. О. 1862. IX. 27.
Сталувати, -лую, -єш, гл. = знехтувати 1. Сталував одежу. Канев. у.
Стиранка, -ки, ж. Кушанье = затірка. Вх. Лем. 470. Бив циган циганку за пісну стиранку. Фр. Пр. 29.
Уманювати, -нюю, -єш, сов. в. умани́ти, -ню, -ниш, гл. Заманивать, заманить.
Уноситися, -шуся, -сишся, сов. в. унестися, -суся, -сешся, гл. 1) Вноситься, внестися. 2) При несеніи утомлять, утомить тяжестью. Та й унісся мені щей мішок, — відпочину лиш трішки. Черк. у.