Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Достругу́ватися, -гуюся, -єшся, сов. в. доструга́тися, -га́юся, -єшся, гл. Достругиваться, достругаться.
Зрізати Cм. зрізувати.
Насумритися, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться. Зміев. у.
Обмаювати, -маюю, -єш, сов. в. обмоїти, -маюїш, гл. Украсить зеленью. (Од клечання) в хаті стало як у садочку: і зелено, і запашно... Отак обмаївши, раділа стара, позираючи на прибрану хату. Св. Л. 273.
Передаватися, -даю́ся, -єшся, сов. в. передатися, -дамся, -сися, гл. 1) Передаваться, передаться. 2) Переправляться, переправиться. Я по сім боці, ти по тім боці, — передайся до мене. Мет. 12.
Плетеник, -ка, м. Крендель. Угор.
Повишивати, -ва́ю, -єш, гл. Вышить (во множествѣ). Кожухи, шовком повишивані. Кв. І. 143. Уставки повишивала. Драг. 361.
Сухуватий, -а, -е. 1) Суховатый. 2) Худощавый. А я хлопець сухуватий в свого батька вдався. Лукаш. 126.
Утікати, -каю, -єш, сов. в. утекти, -чу, -чеш, гл. 1) Убѣгать, убѣжать. Утікав перед вовком, а впав на медведя. Ном. № 1790. Від напасти полу вріж та втікай. Ном. № 1758. 2) Втекать, втечь.
Ше нар. = ще. Батька ше на світі не було. Мнж. 123.