Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жерства́, -ви, ж. 1) = жорства. 2) Родъ змѣи? Шух. І. 232.
Засіда́тельський, -а, -е. Засѣдательскій. Накинув голова засідательські мітки прясти. О. 1862. II. 39.
Затю́пати, -паю, -єш, гл. Побѣжать маленькой рысцой.
Мандрі́вочка, -ки, ж. Ум. отъ мандрівка.
Навпро́ти́ нар. 1) Противъ, напротивъ. Ісус сів навпроти скарбони. Св. Мр. XII. 41. 2) навпро́ти но́чі. Предъ наступленіемъ ночи. 3) навпро́ти їхати, йти. Ѣхать, идти на встрѣчу. Іде навпроти його чоловік конячкою. Рудч. Ск. І. 90. Іде дорогою, коли йде чоловік навпроти його. Рудч. Ск. І. 89.
Обвечеріти, -ріє, гл. безл. Повечерѣть.
Попихкати, -каю, -єш, гл. 1) Попыхтѣть. 2) Подымить трубкой курительной.
Срібний, -а, -е. Серебряный. Золотії бильця, срібні колокільця. Макс. Вловлять рибку — золота головка, а срібний хвостик. Мнж. 33.
Таляпалка, -ки, ж. 1) Женщина, которая возится съ какой нибудь жидкостью, какъ то: мажетъ комнату, бѣлитъ, краситъ что-нибудь, моетъ и т. п. Шейк. 2) Замарашка, пачкунья, неряха. Шейк.
Фурдиґати, -ґаю, -єш, гл. Вертѣть? (съ шумомъ?). Тікайте з хати, бо я буду веретеном фурдиґати. Ком. Пр. № 233.