Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ватроль, -ля, м. 1) Дубина, ухватъ. Угор. 2) Остолопъ, дубина.
Діво́та, -ти, ж. соб. Дѣвушки. Сим. 234.
Живо́тик, -ка, м. Ум. отъ живіт.
Зцілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зціли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Соединяться въ одно цѣлое; срастаться, срастись. Взяв ту воду, помазав нею шматки царенка, — вони й зцілились. Рудч. Ск. І. 128. 2) Исцѣляться, исцѣлиться. Почула вона в тілі, що зцілилась від недуги. Єв. Мр. V. 29.
Ми́лини, -лин, ж. мн. Мыльная вода, остающаяся послѣ стирки. У милинах виперу катанку. Н. Вол. у.
Опіка, -ки, ж. Опека. Левиц. І. 284.
Полапцем нар. = полапки. От, не встаючи, полапцем намацаєш котру (грушу) біля себе пт й їси. Греб. 402.
Свищ, -ща, м. 1) Ячейка для пчелиныхъ матокъ. Рк. Левиц. 2) = свистун 3. Свищі в борщі. Ном. № 1930.
Таська, -ки, ж. Ум. отъ тася.
Чиншуватися, -шуюся, -єшся, гл. Платить чиншъ. О. 1862. VII. 88.