Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бохало, -ла и пр = бухало и пр.
Букурія, -рії, ж. и въ томъ же значеніи Ум. букурійка. Узкій ремень, узкій кожаный поясъ для подвязыванія у мужчинъ штановъ, у женщинъ юбки. Шух. І. 120, 123, 127, 132.
Гусь IІ, -сі, ж. 1) Гусыня. Аж там пливе гусь: Помагай-біг, біла гусь! Лукаш. 142. Мудрий мудрець гуссю ореть. (Загадка: письмо). Ном. стр. 303, № 473. Чаше употребляется во мн. ч.: гу́си — гуси, самки и самцы. Чи то гуси кричать, чи лебеді ячать. Макс. (1834) 5. 2) мн. гу́си. Родъ игры. КС. 1887. VI. 482; Ив. 58. 3) Гусе́й підпуска́ти. Врать, пускать сплетню. Ном. № 13821. Ум. Гу́сонька. Всі гусоньки на став полетіли. Грин. Ш. 628.
За́мужжя, -жя, с. = заміжжя.
Нявкання, -ня, с. Мяуканье.
Повідстрявати, -ряємо, -єте, гл. Отстать, отступиться (о многихъ).
Поколихнути, -ну́, -не́ш, гл. Покачнуть, пошатнуть. Дзвоничок цей дуже голосний, поколихнеш його тільки, зараз почуєш, як він задзвенить. Ком. Роз. II. 81. Положиш його на ту подушку і поколихнеш. Грин. II. 344.
Пообпаскуджувати, -джую, -єш, гл. Обгадить (во множествѣ).
Сподибати, -баю, -єш, гл. Встрѣтить. Смерть його сподибала. Гн. II. 232.
Топорець, -рця, м. 1) Ум. отъ топір. 2) Топорикъ, родъ трости съ топорикомъ (металлическімъ или деревяннымъ) вмѣсто набалдашника. Шух. I. 289, 128, 129. Гол. Од. 70.