Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Говорючий, -а, -е. Говорящій, имѣющій даръ слова. Говорючий голуб. Грин. І. 164, 160. 2) Говорливый, разговорчивый. Молодий говорючий Радюк. Левиц. Пов. 154.
Де́коли нар. Иногда, кой-когда. І сліпа курка деколи найде зерня. Ном. № 4909. Не що-дня бридня, деколи й правда. Ном. № 6904. Деколи озеро заблищить, чи річка розливається. МВ. І. 23.
Завони́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Заводяться, провоняться. Коза... здохла. А іди та облупи, щоб не завонилася. Вх. Зн. 18.
Зем, зе́ми, ж. Полъ въ домѣ, преимущественно вымощенный кирпичемъ. Він сам розорив хату свою, а брат його зем розібрав. Зем була цеглою виложена в хаті, так він цеглу повикопував. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Зла́годжувати, -джую, -єш, сов. в. злагодити, -джу, -диш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать, ладить, сладить, устраивать, устроить, мастерить, смастерить, приготовить. Злагодь мені меча острого. Чуб. III. 274. 2) Нанимать, нанять, условиться въ цѣнѣ.
Кишечка, -ки, ж. Ум. отъ кишка.  
Круги нар. = круг. Намітивши на ньому (яблуці) яке місце, вести від того місця пальцем круги яблука. Дещо.
Оледиця, -ці, ж. = ожеледь. Желех.
Спасів, -сова, -ве Спасовъ. спасова борода. Пучекъ несжатыхъ стеблей хлѣба, обыкновенно связываемый на концѣ сжатой нивы жнецами. Чуб. III. 226.
Тріснути Cм. тріскати.