Дара́ба, -би, ж. Плоть изъ сплавного лѣсу. Пливе дараба, а керманич на беріг поглядає.
Діди́ще, -ща, м. Ув. отъ дід.
Зачу́битися, -блюся, -бишся, гл. Затѣять драку, вцѣпиться въ волоса другъ другу.
Луч-Луч! меж. Крикъ доильницы, отгоняющей теленка отъ коровы.
Наскакувати, -кую, -єш, сов. в. наскочити, -чу, -чиш, гл. Наскакивать, наскочить. Тут їм назустріч і коні наскочили. Не кінь наніс, але сам молодець наскочив. Оттут би наскочить на його наглою смертю. Мовчи! — ткнула пані, наскакуючи.
Підгортати, -та́ю, -єш, сов. в. підгорну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Подворачивать, подвернуть, подгинать. Сядь, Грицю, коло мене, ще й ніжечки підгорни.
2) Подгребать, подгресть. Підгорни ще жару до горщика. Окучивать, окучить растеніе. Підгортають городовину сапою. Въ кобз. думѣ о бѣгущемъ, который какъ бы подгребаетъ себѣ подъ ноги землю: Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає.
3) — під кого. Подчинять, подчинить чьей власти, покорить. Під себе ми своїх сусід не підгортали. Спліндрувати ввесь Крим та й підгорнути під короля.
Подруженька, подружечка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Попорохніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ, обратиться въ пыль.
Рівня, -ні, ж. Пара, равный по положенію, по состоянію, по характеру. Кінь волу не рівня. Ти багач, я убога — не рівня з тобою.
Сопляк, -ка, м. = сопіль.