Відвійок, -йка, м., иногда во мн. ч. відвійки. Щуплое зерно, которое при вѣяніи падаетъ въ срединѣ между мякиною и полновѣснымъ зерномъ. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці.
Грива́ч, -ча́, м. 1) = Гривань. 2) Дикій голубь.
Змоскалювати, -люю, -єш, гл. Отбыть солдатчину. Ти спарубкував, змоскалював, а такої свити не носив.
Обомліти, -млію, -єш, гл. Обомлѣть. То удова, старая жона, коня уздріла, — вся обомліла.
Осліпити, -плю, -пи́ш, гл. Ослѣпить.
Підпихати, -хаю, -єш, сов. в. підіпхну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Подталкивать, подтолкнуть.
2) Подтыкать, подоткнуть подъ что; подсовывать, подсунуть подъ что.
Подільчивий, -а, -е. Подѣльчивый, готовый уступить.
Пороз'язувати, -зую, -єш, гл. = порозв'язувати.
Поросповідати, -да́ю, -єш, гл. Разсказать (во множествѣ).
Прошкодитися, -джуся, -дишся, гл. Провиниться. Прошкодиться в чім небудь, сором між людьми; або кари злякається, от і дасть дропака в Січ.