Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґляґанець

Ґля́ґанець, -нця, м., ґля́ґанка, -ки, ж. Створоженное молоко, сладкій творогъ. Аф. 361. Грин. ІІІ. 561.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЛЯҐАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЛЯҐАНЕЦЬ"
Балу. Употребл. въ выраженіяхъ: балу-балу, галу-балу, тару та балу — болтать. Галу-балу, а свині в ріпі. Ном. Я тут балу-балу, а тісто біжит по столу. Фр. Пр. 21.
Вуставка, -ки, ж. = уставка.
Гужва́, -ви́, ж. Распаренная древесная вѣтвь, употребляющаяся для связыванія, обыкновенно въ видѣ кольца. Шух. I. 74, 87, 187.
Добива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. доби́тися, -б'ю́ся, -б'є́шся, гл. 1) Добиваться, добиться; достигать, достичь чего либо. Багато й Юрусь погубив земляків, добиваючись того права, щоб над обома берегами гетьманувати. К. ЧР. 396. Як в биком не биться, а все молока не добиться. Ном. № 2664. 2) Добираться, добраться; доходить, дойти; достигать, достичь чего. До преосвященного добийтесь, то буде і в вас благочестие. ЗОЮР. І. 262. Добився він до раю. Чуб. І. 218. Не загине наша слава, доб'ємося до Варшави. К. Досв. 130. Міст тріщить, лист осипається: змій додому добивається. Мнж. 16. І аж в середу у Хрестці к вечеру добились. Мкр. H. 39.
Лі́зти, -зу, -зеш, гл. 1) Лѣзть, ползти. Гадюка лізе; муха лізе. Щось лізе вверх по стовбуру. Шевч. 30. рачки лізти. Ползать на четверенькахъ. Було таке, що рачки ліз. Котл. Ен. III. 20. Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. Ном. № 3338. 2) Влѣзать; вползать во что-либо. Показує дорогу, а сам в болото лізе. Ном. 182. Лізь у воду! Чуб. І. 142. 3) Лѣзть, стараться проникнуть, надоѣдать. Живий до Бога лізе. Ном. № 2110. І чого б я ліз туди, куди тобі не треба! Ном. № 2790. Лізе сліпицею. Ном. № 2759.в вічі. Навязываться, надоѣдать, приставать. Як слюта у очі лізе. Ном. № 2757. Отой мене пече, ріже, що не люблю, — в вічі лізе. Лис. 4) Вылѣзать (о глазахъ, волосахъ). Аж очі йому рогом лізуть. Коси лізуть. О. 1862. IX. 115. 5) Вмѣщаться. Рад би очима їсти, та в пельку не лізе. Ном. № 12035.
Поганчати, -чаю, -єш, гл. = паганшати. Ольга все кращала та кращала, Катерина поганчала. Левиц. Пов. 240.
Родини, -дин, ж. мн. 1) Рожаніе, роды. 2) Празднество по случаю родин. Мил. 21. Ирод на свої родини бенкет справив. Єв. Мр. VI. 21. Ум. роди́нки. Ном. № 9499.
Ростовкти, -чу, -чеш, гл. 1) = ростовкмачити 1. Так паняті носа і ростовк. Мир. ХРВ. Ростовкла таку добру макітру. 2) = ростовкмачити 2. Чи ви мене справді морочите, чи на глум піднімаєте? Я нічого тут не ростовчу собі. Котл. МЧ. 480.
Скорбота, -ти, ж. Скорбь, печаль. Лукаш. 66. КС. 1882. Х. 184. Зруйнували Запорожжя та й забрали клейноти; наробили сіромахам превеликої скорботи. Н. п. О. 1862. VIII. Іскарай вас, милий Боже, великою да скорботою. Чуб. V. 549.
Хащина, -ни, ж. Мелкій густой кустарникъ. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЛЯҐАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.