Загою́вати, го́юю, -єш, сов. в. заго́їти, го́ю, -їш, гл. Залѣчивать, залѣчить, заживлять, заживить (рану). Всі його рани загоює своїм розумним словом. Його рука поранить і загоїть.
Злобливий, -а, -е. Злобный. Царю Христе, Спасителю мира! ти був зранку не злобливий.
Їдження, -ня, с. = їдення. За сидження нема їдження.
Калабалик, -ку, м. Суматоха, кутерьма. Гм. кабалик.
Купайла и купала, -ли, ж. 1) Имя женскаго существа, упоминаемаго въ пѣсняхъ въ ночь подъ 24 іюня во время празднества купала. Де Купала ночувала? Упала Купала на Йвана. Ум. купа(й)лиця, купа(й)лочка. На улиці купайлиці , — т. е. празднуется купали. Купалочка з купа вийшла та й окропом очі завішала. В Купалочки три дочки. Ой Купалочка купалася, на бережку сушилася. 2) Только: купала. Раст.: а) = купава. б) Tussilago farfara.
Мши́ти, -мшу, -мшиш, гл. Конопатить мхомъ.
Розсякати, -ка́ю, -єш, сов. в. розсякнути, -ну, -неш, гл. Размягчаться, размягчиться отъ жидкости. Розсяк глей добре, як масло.
Стинати, -на́ю, -єш, сов. в. стяти, зітну, -неш, гл.
1) Отрубать, отрубить, отсѣкать, отсѣчь, срубать, срубить. Будем ми тернове віття, верхи стинати. Стинати липу.
2) Обезглавливать, обезглавить, казнить. Уже милую до гробу впускають, а милому головку стинають.
3) стя́ти зуби. Сжать зубы. Як упав, зуби стяв, ледві спам'ятався.
4) стинати плечима. Пожимать плечами. Дивиться на мене, стина плечима та й годі. Cм. стенати.
Тузінь, -ня, м. Дюжина, двѣнадцать штукъ. Тут нема цілого тузіня.
Усевладній, -я, -є. Всемогущій. Подай мені всевладню силу мови.
