Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґірґожник

Ґірґо́жник, -ка, м. Разнощикъ товаровъ. Вх. Лем. 407.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐІРҐОЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐІРҐОЖНИК"
Гіркість, -кости, ж. Горечь. Н. Вол. у.
Городо́к, -дка́, м. 1) Ум. отъ го́род. Городок наш — так собі городок, нічого. МВ. І. 115. 2) Ум. отъ горо́д. По-проз мій городок стежечкою до иншої йдеш. Чуб. V. 180. 3) Родъ игры. Ив. 30, 44. Обозначенное мѣсто для хороводной игры «криви́й тане́ць». О. 1861. XI. Св. 40. 4) Древнее земляное укрѣпленіе. 5) Городка́ми пришива́ти. Пришивать зубчиками (обшлага къ рукавамъ, воротникъ къ рубахѣ). Чуб. VІІ. 575.
Зво́нтпити, -плю, -пиш, гл. = звомпити. К. ЧР. 371.
Ля I пред. = біля. Стоїмо ми ля воріт. Черниг. у.
Наструнчувати, -чую, -єш, сов. в. наструнчити, -чу, -чиш, гл. = настренчувати, настренчити. Наструнчити їх, щоб уже в один голос співали. Мир. ХРВ. 278.
Полоняник, -ка, м. Сѣрый медвѣдь, живущій въ полонинах. Вх. Пч. II. 7.
Поперестоювати, -юємо, -єте, гл. То-же, что и перестояти, но во множествѣ.
Посвист, -ту, м. Свистъ. Гук і посвист. Так божевільний гукає і свище. Мир. Пов. II. 74.
Умерлець, умерця, м. Мертвець. Желех.
Уподвійні нар. Вдвойнѣ, вдвое. О. 1861. XI. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐІРҐОЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.