Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дігтяре́нко, -ка, м. Сынъ дегтярника.
Дошпаро́вувати, -вую, -єш, сов. в. дошпарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Домазывать, домазать при обмазкѣ хаты глиной, при замазываніи щелей. Дошпаровуй уже швидче, а то ж воно висхне. Харьк.
Забри́ти, -ри́ю, -єш, гл. Забрить, взять въ солдаты. — лоб. Взять въ солдаты. Ще два дні до заручин, як йому лоб забрили. Чуб. V. 243.
Змисел, -слу, м. Чувство. У чоловіка змисли: очима дивиться, ушима слуха и т. д. Радом. у.
Лантуховий, -а, -е. Относящійся къ лантуху.
М'я́лиця и мня́лиця, -ці, ж. 1) Мялка для льна и конопли. Богод. у. 2) Мятая солома. Остер. у. 3) Потасовка. Піди, ще й тобі м'ялиці дадуть. Н. Вол. у.
Плекати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Холить, нѣжить, культивировать. Ой косо, косо, жаль мі тя: не рік я тебе плекала. Гол. II. 634. 2) Кормить грудью. Угор.
Побудувати, -ду́ю, -єш, гл. Построить. Побудували литвини церкву. Рудч. Ск. II. 196. Опочивав сном тихим, безпробудним, як сплять царі і дуки імениті, що помники собі побудували. К. Іов. 8.
Таровисько, -ка, с. Мѣсто, гдѣ скотъ, катается. Вх. Зн. 68.
Укладка, -ки, ж. Взносъ.