Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аке́ц! меж. Крикъ на телятъ. Шейк.
Вивірчувати, -чую, -єш, сов. в. вивертіти, -рчу, -тиш, гл. 1) Высверливать, высверлить, вывертѣть. 2) Разматывать, размотать изъ чего-либо. Приїхали, він вивертів із рядна і поклав на столі (хліб). Рудч. Ск. І. 180.
Опукуватий, -а, -е. = опуклий. Бочка опукувата. Волч. у.
Охабляти, -бля́ю, -єш, сов. в. охабити, -блю, -биш, гл. 1) Оставлять, оставить. Мене-с охабив фраіречку першу. Вх. Лем. 445. 2) Портить, испортить. Желех.
Перецілувати, -лую, -єш, гл. Перецѣловать. Усіх (дівчат) отак перецілує. Грин. III. 109.
Позаливати, -ва́ю, -єш, гл. Залить (во множествѣ). На Великдень водами позалива. Мил. 183. Позаливала вода луги, сінокоси. Левиц. І. 127. Громада була озвалась, то багатирь зараз їй горілкою роти позаливав. Г. Барв. 174.
Проживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прожитися, -живуся, -вешся, гл. 1) Проживаться, быть прожитымъ. Як во сні мені здалося, що на світі прожилося. КС. 1883. II. 468. 2) Безл. несов. в. житься. Ой як тобі, моя сестро, та проживається? Грин. III. 402.
Суховерх, -ху, м. Раст. Prunella vulgaris. Вх. Пч. ІІ. 34.
Таланливо нар. Счастливо.
Чишка, -ки, ж. 1) = цєшка. Черниг. у. 2) = пучка 1. Вх. Пч. І. 15. Cм. пушка.