Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ві́двуд, -да, м. = удод. Красне пір'я на вібвуді, але сам смердить. Ном. № 11201.
Водотеча, -чі, ж. Теченіе воды. По розорі (проораній борозні) пішла водотеча. Грин. II. 236.
Дрімлю́чий, -а, -е. Сонливый, расположенный къ дремотѣ.
Ду́рбас, -са, м. Дуракъ. Черк. у. Дурбас! мабуть очі в його випали із лоба. Мкр. Н. 21.
Лапики, -ків, мн. Раст. Caltha palustris. ЗЮЗО. І. 115.
Ми́дза, -зи, ж. Морда, толстое лицо.
Побожити, -жу, -жиш, гл. Поблагословить? Въ свадебной пѣснѣ послѣ вѣнчанія: Дякуєме попонькові... нагленько нас одправив, но твердо нас побожив. Гол. IV. 439.
Сердитий, -а, -е. Сердитый, злой. ЗОЮР. I. 12. Сердитий вітер завива. Шевч.
Хортунити, -нить, гл. безл. Счастливиться. Хортунило йому, — чоловік і піджився. Харьк. г. Не хортунить нашому Іванові. Полт.
Шкіродравець, -вця, м. Разрывающій или обдирающій шкуру. Въ шутливомъ величаніи является эпитетомъ сапожника: Величаєм, тя, великий шкіродравче шевче. Гн. II. 65.