Братко, -ка, м. 1) Ум. отъ брат. Да накажу свойму милому хоть рідним братком. мн. ч. братки и браткове. Промовив до всіх монархів: «Мої братя (браткове), я би м хотів стару віру зоставити, а иншу прияти. 2) мн. братки. а) Родъ хлѣбнаго печенья? Чого то з сього святого хліба не зробиш? Усячину: діда, братки... каленика. б) Раст. = братік 2.
Гальміз, -за, м. Отверстіе въ обухѣ топора для вставки топорища.
Дошива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доши́ти, -ши́ю, -єш, гл. Дошивать, дошить.
Зсідати, -да́ю, -єш, сов. в. зсісти, ізся́ду, -деш, гл.
1) Возсѣдать, возсѣсть. Як чорт на його зсяде.
2) Вставать, встать, сойти (съ лошади, напр.) Зсісти з коня.
Іменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Именоваться. Нехай ваші хуторі іменуються слободою Михайлівкою.
Корма, -ми, ж. Въ лодкѣ: задняя часть, корма.
Кучка, -ки, ж.
1) Ум. отъ куча.
2) мн. кучки. Еврейскій праздникъ кущей, а также и самыя устраиваемыя тогда кущи. Було ж близько жидівського свята кучок. Горобці в очерет, а жиди в кучки.
Помік, моку, м. Конопля, намоченная въ рѣкѣ. Старшина звелів помоки повитягати з річки, а то чийсь помік один зостався.
Цукор, -кру, м. см. цукар.
Цяпати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] цяпнути, -ну, -неш, гл.
1) Черпать, брать понемногу, зачерпнуть немного. Оце вже почне цяпати кірцем. Узяв би прямо та з відра й насипав у самувар. Черномор.
2) Доить. А я тую козоньку цяпала, цяпала.
3) Капать, капнуть. Кровцю пустила, — кровця цяпала; де кровця цяпне, — церковця стане.
4) О птенцахъ: пищать, пискнуть. Курчата цяпають у сінях.
5) = цв'якати.