Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґеґання

Ґе́ґання, -ня, с. Крикъ гусей. Гн. ІІ. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 347.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕҐАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕҐАННЯ"
Валиво, -ва, с. Корыто. Желех.
Воріння, -ня, с. Жерди для огорожи. Шух. І. 76. Cм. вір'я.
Очковий, -а́, -е́ Очковый.
Паскудитися, -джуся, -дишся, гл. Пачкаться, грязниться. Оце, сказала, смердить повітрям, а я буду коло єї паскудиться — не хочу! Рудч. Ск. II. 64. Не паскудьмось, краще буде! Н. Вол. у.  
Предся I нар. = предці.
Сивуляк, -ка, м. Сѣрый, безъ глазури горшокъ. Вх. Зн. 62, 88.
Скипити, -плю́, -пиш, гл. Прививать. Угор.
Слота, -ти, ж. = сльота. Чи в погоду, чи в слоту веселий іду на роботу. Чуб. V. 39. Ув. слоти́ще. Чуб. V. 1146.
Утомний, -а, -е. Утомительный.
Чабаниха, -хи, ж. Жена чабана.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЕҐАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.