Вертіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Вертѣть, крутить. Вертить хвостом. До Бога далеко, а пани вертять, як хотять. У такому ділі як не верти, треба або чорта, або жінки.
2) Сверлить. У дошці вертіти дірку.
Гри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. 1) Грызть, кусать. Нехай коза іде билини гризти. Кістки гризти. 2) Бранить, пилить. Так що-дня гризе мене, що хоч тікай з хати. Гри́зти го́лову. Распекать, бранить, пилить. Спускайся з гори тихіше вниз, щоб ніхто голови не гриз. Увійшов старий чогось у хату, а вони й почали гризти йому голову. 3) Мучить, гнести, не давать покою. Совість не дає мені спокою: гризе мене і день, і ніч. Гризе мене одна думка. 4) Тереть, жать, (ногу, объ обуви). Коли б мі гриз чобіт, то б і не жаль, а то ходак та й ще не так.
Забрі́д, -ро́ду, м. 1) Уходъ изъ дому на заработки; бродяжничество. Це б то ми покинемо сем та пустимось въ забрід. У Макаровскаго в забрі́д пусти́тися имѣетъ переносный смыслъ. Там з роду жевріє любов, і як порою запалає, то з толку хоч кого збиває, і мозок напутить і кров. Се і Знеможенко дознав: еть як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився, на муки сам себе оддав. 2) Рыбный заводъ.
Ма́котерть, -ти, ж. 1) = макітра. 2) Котловина.
Нелюдяність, -ности, ж. = нелюдськість.
Огласити, -ся. Cм. оглашати, -ся.
Осіянка, -ки, ж. Названіе матки у пчелъ. = матка осіянська.
Побратимство, -ва, с. Братство, дружба. Може ви чували коли небудь про побратимство? Де вже не чували? Се наш, січовий звичай; як не одрізняй себе од миру, а все чоловікові хочеться до кого небудь прихилитись; нема рідного брата, так шукає названого; от побратаються да й живуть довіку укупі, як риба з водою.
Проситися, -шуся, -сишся, гл. Проситься. Просилися злидні на три дні, та чорт їх і довіку викишкає. Ой царь невірний красно ся просит.
Пуга 2, -ги, ж. = пугач.