Буза, -зи, ж.
1) Татарскій напитокъ изъ проса.
2) Нечистота въ немытой овечьей шерсти. У вовні бузи багато.
3) Осадокъ въ жидкостяхъ.
Грабо́чок, -чка, м. Ум. отъ граб.
Зби́ток, -тка, м. Чаще во мн. ч.: зби́тки. 1) Изобиліе, излишество. Живуть пани у збитках і горя не знають. . Великі збитті усякого добра. 2) — робити. Проказничать. Оті шалихвости паничі зробили мені збитки, взяли коняку та й знатурили. Бо ти тут збитки робиш. 8) на зби́тки. На зло. Це він на збитки отак робить. Я просив його заждати на мене, а він узяв та й на збитки поїхав. На збитки не загину.
Зли́день, -дня, м. 1) Бѣднякъ, голышъ. Скоро в злидні мене зведете, як не перестанете гулять у шинку. 2) = злиденний 3. Бісовий злидень за копійку труситься. 3) К злидню. Къ чорту. Жидівочка к злидню дметься, із бурлаченька сміється. 4) Во мн. ч. Бѣдность, нищета, злосчастіе. Насміхаються сусіде з наших злиднів та неволі. Щастя дочасне, а злидні довічні. злидні осіли. Бѣдность одолѣла. бода́й вас злидні побили! — пожеланіе несчастья, бѣдности. Бодай же вас, цокотухи, та злидні побили.
Мі́лко нар. Мелко. Наори мілко, а посій рідко, то вродить дідько. Ум. міле́нько.
Отвердіти, -ді́ю, -єш, гл. Затвердѣть. А оце саме отверділо тіло.
Панота, -ти, ж. соб. = панва.
Перенудити, -джу́, -диш, гл.
1) Истомить, нагнать тоску, скуку.
2) безл. Перестать тошнить.
Роздобритися, -рюся, -ришся, гл. Раздобриться, сдѣлаться добрымъ. Роздобривсь бач як, що вже й грошей дає.
Ружа, -жі, ж. = рожа. Чия роля не йорана, на ній ружа не зривана.