Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вишептатися, -чуся, -чешся, гл. 1) Нашептаться. 2) Задохнуться, перестать шевелиться (о ракахъ). Вишептавсь, як рак у торбі. Ном. № 13376.
Ґабелко́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ телячьей кожи.
Журбовий, -а, -е. Печальный. Хиба ж се (сватання) журбова річ? Г. Барв. 312.
Замо́рський, -а, -е. Заморскій. Заморського зілля забажала. Мет. 104.
Ле́дінь, -ня, м. = леґінь. Узяв ледінь стару бабу, кайтеся, хрестяне! Гол. III. 514. Ой любили два ледіні єдну молодицю. Гол. Ум. ледіник. Порубали ледіника у чужої жінки. Гол. І. 227. Поставайте, ледіники, до танцю, до танцю. Гол.
Наву́сся, -ся, с. Едва пробивающіеся усы. Дарма, що був молодиком безвусим, ніхто з його молитви не сміявся, бо серед братиї, з своїм навуссям русим, в стоянні був рівен монахам довговусим. К. МБ. II. 132.
На́в'язь, -зі, ж. Навязчивость, привязыванье. Не йдімо повз корчму, бо там куми та побратими, то буде нав'язі багато. Канев. у.
Обмазати, -ся. Cм. обмазувати, -ся.
Оселка, -ки, ж. 1) Оселокъ. 2) = веселка.
Хопити, -плю, -пиш, гл. Схватить. Хопив ніж і верг ним. Гн. II. 12. Ілаш хопив мене за руку. Федьк.