Вохкість, -кости, ж. Сырость, влажность.
Захотиты, -чу, -чешъ, гл. = захтиты. Захотила вража баба молодою буты.
Ницько, -ка, м. ? Грицько-ницько по болоту літав, жабенята хватав.
Пожаліти, -лію, -єш, гл. Пожалѣть. Він пожалів мене вбить, да й одвіз в ліс.
Пороспилювати, -люю, -єш, гл. Распилить (во множествѣ).
Ряб, -бу, м. = рьоб.
Солодкий, -а, -е. 1) Сладкій. Не бачив гіркого, не бачить і солодкого.
2) Пріятный.
3) Милый, любезный. О солодкий мій побратимку!
4) солодке зі́лля. Раст. Inulta Helenium. Ум. солоденький, солоде́сенький.
Тхнути, тхну, -неш, гл.
1) Дышать, дохнуть, пахнуть. Його лице біле.... тхнуло щастям. Бог тхне своїм духом, то й не буде його. Тхнути мені не дає: роби та й роби, та й роби. Тхнуло свіже повітря.
2) Издавать запахъ, вонять, гнить, портиться. Тхне пашня. Тхне мулом вода. Вода тхне гнилим. Як купити багато яловичини, а літо, то буде тхнути. Черк.
Хабета, -ти, ж. Кляча. Отто хабета: скільки бий, стільки і в'їдеш.
Хапання, -ня, с.
1) Хватаніе.
2) Взяточничество. Хапанням не дать дітям своїм ні щастя, ні долі.
3) Поспѣшность, торопливость. Через хапання та й зробили воза поганого.
