Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуць

Гуць Cм. Гуц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦЬ"
Го́ренько, -ка, с. Ум. отъ горе.
До́теп, -пу, м. Остроуміе, искусство.
Звалови́тий, -а, -е. Неповоротливый, медлительный. Зваловитий кінь. Вх. Зн. 21.
Обжинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. обжатися, обіжнуся, -нешся, гл. Оканчивать, окончить жатву. Ой жніте, женчики, обжинайтеся. АД. І. 79.
Обмолитвувати, -вую, -єш, гл. Дать молитву роженицѣ. Рк. Левиц.
Пасербиня, -ня́ти, с. Дитя отъ перваго брака мужа или жены.
Подвійно нар. Вдвойнѣ.
Помарнілий, -а, -е. Увядшій, похудѣвшій, зачахнувшій. Кругом тебе протягнулась трупом бездиханним помарнілая пустиня. Шевч. 432.
Снігоцвіт, -ту, м. Бѣлоснѣжный цвѣтокъ. І почали звати лілеєю снігоцвітом. Шевч.
Травник, -ка, м. Мѣсто поросшее травой. Стану з тобов до слюбоньку на травнику-билиску. Гол. IV. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.