Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Абшитува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Давать отставку, увольнять.
Заги́бок, -бку, м. = загиб. Вх. Зн. 18.
Звіздяне́нький, -а, -е., Ум. отъ звіздяний.
Напи́зитися, -пи́жуся, -зишся, гл. 1) Надуться, напыжиться, важно держать себя. Чогось наша сваха надулася, надулася... й напизилася. Грин. III. 493. І так же то (півень) напизиться тобі, надметься... і виступа так пишно. Сим. 212. 2) Оттопыриться. Все коло неї напижене, обдулось. Св. Л. 89.
Недостаток, -тку, м. Нужда, нищета, недостатокъ. Недостатки гонять з хатка. Ном. № 1544. Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки. Грин. III. 220.
Побічниця, -ці, ж. 1) Часть стола: горизонтальная планка, соединяющая ножки. Шух. І. 98. 2) Боковая доска колыбели. Шух. І. 98.
Рем'я, -м'я, с. = рам'я. Канев. у.
Талапання 2, -ня, с. = талапання.
Уварювати, -рюю, -єш, сов. в. увари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Уваривать, уварить. 2) Заваривать, заварить. У понеділок і у четвер не слід сирівцю уварювати. ХС. VII. 418.
Утанажитися, -жуся, -жишся, гл. Измучиться, утомиться. Покіль зійшов на ту гору, то так утанажився. Переясл. у.