Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бовванський, -а, -е. Идольскій.
Бризкати, -каю, -єш, гл. Брызгать. Дощик бризкав. Чуб. ІІІ. 218.
Даве́ць, -вця, м. Подающій, даватель. Від злого давця бери й капця. Ном. № 10640.
Дрохва́, -ви́, ж. Драхва. Грин. II. 158, 157. О. 1861, XI. 100. Зосталась цариця серед степу одним одна. Однак не покида її Господь: підійде до неї дика коза, от вона подоїть молочка та й нап'ється; поналітають до неї дрохви, хохітва і нанесуть яєчок. Стор. І. 74. По кущах між дерезою ходять дрохви табунами. Щог. В. 53.
Запо́їни, -їн, ж. мн. Обрядовое угощеніе отъ жениха родителей невѣсты и другихъ родственниковъ послѣ заручин и сопровождаемое положенными для этого пѣснями. Глуховск. у. МУЕ. III. 76.дівоцькі = дівичвечір. Чуб. IV. 214.
Камка, -ки, ж. 1) Головной женскій уборъ. Зелена сукня слід замітає, золотий перстень на руці сяє, перлова камка голову клонить. Чуб. III. 318. 2) Морская трава. Левин.
Маґнесува́ти, -су́ю, -єш, гл. Магнитить. Желех.
Пригоддя, -дя, с. Приволье. Їдь на Кубань, там буде тобі пригоддя.
Просвічатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. просвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Освѣщаться, освѣтиться. 2) Просвѣщаться, просвѣтиться. Приступіть до його, просвітіться, люде. К. Псал. 77.
Цюкання, -ня, с. Легкіе удары топора.