Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викапаний, -а, -е. 1) Искапанный. 2) Похожій какъ двѣ капли воды, вылитый. Радом. Грицько — викапаний батусь.
Гилити, -лю, -лиш, гл. 1) Подбивать мячъ гилкою. 2) Бить палкою свинку (деревянный шаръ) въ игрѣ въ гилу. Ив. 13. 3) Бить, колотить. Він усіх гилить, нікому не змиряє. Екатер. у. 4) Много набирать, накладывать и т. д. Лохв. у.
Зажи́ра, -ри, об. 1) Обжора. 2) Любостяжательный, алчный къ богатствамъ, ненасытный.
За́спіль нар. Сплошь, подрядъ. Мнж. 180.
Ланина, -ни, ж. Поле, нива. Туман, туман по ланині, широкий лист на калині. Лукаш. 129.
Облягти Cм. облягати.
Повестися, -ведеться, гл. безл. 1) Пойти. Знову повелось по старому. Ком. І. 15. 2) Удаться. От же матері дав Бог талан, а мені дак уже й не повелось. Г. Барв. 424.  
Помити, ми́ю, -єш, гл. Помыть. Ой помила у воді, посушила на горі. Чуб. V. 435.
Розласуватися, -суюся, -єшся, гл. Разлакомиться.
Ходенько, -ка, м. Ум. отъ хід.