Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жи́бець, -бця, м. Раст.
Лементува́тися, -туюся, -єшся, гл. Хлопотать, суетиться. Полт. г.
Ли́пень, -пня, м. = липець 1. Желех.
Повагом нар. Медленно, не спѣша, протяжно. Не хапайсь пісні співать — повагом! Ном. № 9650. Стали по душі дзвонити во всі дзвони та повагом, та жалібно. ЗОЮР. II. 285. А ніч іде, іде собі повагом. К. Іов. 15.
Погребище, -ща, с. = погріб. В погребищі темному замкнули. К. ПС. 122.
Построїни, -їн, ж. мн. Постройки. Гарні люде, построїни доладу і волики єсть, і овечата єсть, і конячки мають. Чуб. IV. 95.
Проступитися, -плю́ся, -пишся, гл. Провиниться, совершить проступокъ. Чи ми Богу проступилися, що на нас таке лихо. Харьк. у. Ми, прості люде, коли і проступимось иноді, то нам Бог і вибачить. Котл. МЧ. 427. Прости, паноче! проступилась: я далебі дурна була. Котл. Ен.
Псалом, -лма, м. Псаломъ. Насміються на псалом той, що виллю сльозами. Шевч. 46.
Світич, -ча, м. 1) Свѣтильникъ, фонарь. Вх. Лем. 464. В трупарні світич світить, але вже конає. Федьк. І. 66. 2) Подсвѣчникъ. Угор. 3) = світлач. 4) Мѣсто на печномъ шесткѣ, гдѣ кладутъ лучину. Вх. Зн. 62. 5) Паникадило, церковная люстра. Шух. І. 117.
Стокрівця, -ці, ж. Раст. Hypericum perforatum. Вх. Лем. 470.