Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Довко́ла нар. Вокругъ. Обступили ковані коні довкола. О. 1862. IV. 31.
Ми́рати, -раю, -єш, гл. = мимрати. Вх. Зн. 36.
Мі́ти, -мію, -єш, гл. = мати. То самий був Сава, котрий мів розбойників на Савур-могилі. Драг. В лісі було, листя міло. Чуб. І. 310.
Непосидующий, непосидячий, -а, -е. Подвижной, непосѣда. Непосидющий як чорт. Ном. № 3133.
Отласина, -на, ж. Атласная матерія. Скинула вельможна з себе отласину, та одягнула синюю свитину. Н. п.
Отяжіти, -жію, -єш, гл. 1) Отяжелѣть. 2) Обремениться. В неї очиці отяжали слізьми. МВ. І. 48.  
Секерний, -а, -е. Стройный, ловкій.(Угор.).
Снувалка, -ки, ж. Сновальница, но иного устройства, нежели снувавка; по устройству она похожа на самотоку (Cм.). Части: веретено (стержень), два перехрестя, четыре стовпці (= качкам самотоки), листви чиноватні (двѣ). МУЕ. III. 15.  
Сугловок, -вка, м. Уголъ сундука. Сумск. у.
Цюцю меж. = цуцу. Цюцю, дурний салабай. Ном. № 6487.