Болотюга, -ги, ж. Ув. отъ болото.
Го! I меж. Употребляется въ видѣ го-го-го! или го-гов! для оклика.
Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, м. Oestrus bovis. Ґедзь його́ вкуси́в, — на йо́го напа́в. Онъ раскапризничался. — А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? Ум. Ґе́дзик. Вки́нути ґе́дзика. Сказать что либо съ умысломъ раздражить. Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, — паня й росходилась.
Дозріва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Видѣть, узрѣвать. І сонця правди дозрівать в німецькі землі, у чужиї претеся знову.
Зблука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Исходить блуждая.
Крій пред. = край. Ой там моя хаточка крій води.
Порошити, -шу́, -шиш, гл.
1) Пылить.
2) О снѣгѣ: сыпаться. Сніг порошить.
Тигитка, -ки, ж. Птица Vanellus cristatus.
Трухнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Тряхнуть. Як трухнуть, а гроші й посипались. Яблука поспіли; він трухнув, — всі осипались.
Углина, -ни, ж. = вуглина. Ум. угли́нка.