Ділі́ння, -ня, с. Дѣленіе, раздѣленіе.
Запащекува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Заговорить быстро. 2) Начать говорить дерзости.
Запоро́жець, -жця, м. 1) Запорожець, козакъ запорожской Сѣчи. 2) На свадебномъ пиршествѣ, во время раздачи коровая, запорожцями называются посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты. На самім останку дають коровай на запорожця... А як нема запорожців, то староста виходить за поріг і бере той коровай, которий полагається запорожцям. Чи усім сватового хліба достало? — Ні, ще запорожцям не давали. Ой ви, славні запорожці, не лякайтеся, за пороги, за високі не ховайтеся! Просимо вас до хати короваєм дарувати.
Зело́, -ла́, с. Зелень, травянистое растеніе. Тихая роса сідала над зелом і древом. Стало їх подвір'я зелом і древом заростати. Багато зела на цім огороді, то тяжко буде полоти.
Лисиченя́, -ня́ти, с. = лисеня. Ум. лисиченя́тко, лисиченя́точко.
Напосу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Собраться, наладиться, наготовиться. Дочка оце вмерла, та й син щось напосудився, — лагодиться емірати.
Перебенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Окончить пировать.
Поверх нар.
1) Сверхъ. І сліду нема, мов поверх води поплили.
2) Выше, надъ. Як дуже зілля кипить — милий поверх дерева летить.
3) Наверхъ. Кожух носить навыворот шерстю поверх.
4) Свыше. Поверх сотні.
Поскрипувати, -пую, -єш, гл. Поскрипывать. Ой чого ти поскрипуєш, ти, ядлова хато?
Тамтуди нар. Туда. Тамтуди мают вихід на своє поле.
