Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боривітер, -тра, м. Пустельга, Falco tinunculus. Вх. Пч. II. 10.
Брудно нар. Грязно. Ум. брудненько.
Змійок, -йка, м. Ум. отъ змій.
Латочка, -ки, ж. Ум. отъ ла́та.  
Превелебний, -а, -е. Высокопочтенный, высокодостойный, — главнымъ образомъ титулъ духовнаго лица. У Шевченка о козацкой радѣ: Превелебную громаду докупи скликали. Шевч. 233.
Прискіпатися, -паюся, -єшся, гл. = присікатися. Біда до мене прискіпалась.
Пришта, -ти, ж. = причта. Драг. 237. Була й нам пришта. Грин. І. 89.
Пустка, -ки, ж. 1) Нежилой домъ, опустѣвшій домъ. Г. Барв. 249. У нашого Галагана вишивана хустка, буде в наших Озерянів не одная пустка. Н. п. 2) Участокъ земли, принадлежащій лицу, выбывшему изъ сельскаго общества. Козел. у.
Розгортатися, -та́юся, -єшся, сов. в. розгорну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Разворачиваться, разворотиться. 2) Раскрываться, раскрыться. Квіточка бузкова.... розгорталася в темному вечері. МВ. (О. 1862. І. 75).  
Тукати, -каю, -єш, гл. Ударять, стучать равномѣрно. Дятел тукає в дерево. Шейк. Прийшов же я під віконце — тук, тук! «Вийди, дівчино, бо я вже тут». — Ой не тукай, гультаю, не тукай! Чуб. V. 173.