Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Домина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. домня́ти и дом'я́ти, -мну́, -не́ш, гл. 1) Доминать, домять, оканчивать, окончить мять. 2) Оканчивать, окончить растирать, измельчать. Доминай бо швидче перець! Кіевск. у. 3) Доѣдать, уписывать. Кухарь кота лає, а він курча уминає.
Наспотикатися, -ка́юся, -єшся, гл. Устать, утомиться, спотыкаясь. Поки натрапиш на їх, — що нападаєшся да наспотикаєшся. О. 1862. VI. 57. Я по чужих нивах наспотикалась. Мил. 205.
Парка, -ки, ж. Ум. отъ пара.
Підварок, -рку, м. Фольварокъ, ферма, мыза. Св. Л. 129. КС. 1884. VIII. 721.
Підвезти Cм. підвозити.
Піківний, -а, -е. = пікний. Лопата піківна. Шух. І. 97.
Пожити Cм. поживати.
Порохачка, -ки, ж. Жаба, Bufo. Вх. Пч. II. 16. То-же: карапаня, рапавка.
Пустка, -ки, ж. 1) Нежилой домъ, опустѣвшій домъ. Г. Барв. 249. У нашого Галагана вишивана хустка, буде в наших Озерянів не одная пустка. Н. п. 2) Участокъ земли, принадлежащій лицу, выбывшему изъ сельскаго общества. Козел. у.
Числитися, -люся, -лишся, гл. Считаться.