Баюра, -ри, ж.
1) Большая, глубокая лужа. Там у лісі такі баюри, що й маточини покрива. Їде школяр на сухе, мужик у баюрі. Перевези мене, чоловіче, без баюру.
2) Ямка въ земляномъ полу. В хаті... усюди баюри під ногами, — уже и не зазнать, коли долівку мазано. Ув. баюрище.
Давномину́лий, -а, -е. Давнопрошедшій.
Дереси́на, -ни, ж. Отдѣльный экземпляръ растенія горецъ. Ум. Дереси́нка, дареси́нонька.
Дишкула́, -ли, ж. = Дишкант.
За пред. 1) За. Пливе човен води повен, а за ним весельце. На в-городі вишня, за в-городом дві. Продав сестрицю за тарель, русу косу за шостак. Виплакала карі очі за чотирі ночі. Ой паничу, паничу, я вас за чуба посмичу. За сеє Бог не повісить. Заїхав за Дунай, та й додому не думай. Тоді салдат за лопату та до грошей (закопаних). 2) По причинѣ; изъ-за. Рада б тебе одвідати, да не можу за темними лугами, за широкими степами, за бистрими ріками.За лихими людьми та за ворогами гуляти не вільно. Їхав у Крути сина відвідати, бо на Різдво його за холодом не привозили. 3) — чим, ким. При чемъ, комъ; при помощи, содѣйствіи, работѣ кого. За дурною головою та й ногам лихо. Думала бути за ним пані. За хорошим чоловіком жінка молодіє. Без мене ти не зробиш, любий царю, не так то зробиш, може, і за мною. За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться. вся робо́та за (ким). Вся работа на (комъ). Свекруха тільки піч випите, а то вся робота за мною. жаль за ким, чим. Жаль кого, чего. Мені жаль за сином. говори́ти за ким. Говорить въ защиту кого. Говорим на вовка, але за вовком щось треба сказать. 4) При (о времени), во (время). Не за нас се стам, не за нас і перестане. За Хмельницького Юрася пуста Україна звелася, а за Павла Тетеренка — не поправиться й теперенька. Дай же, Боже, — козаки промовляли, — за гетьмана молодого жити як за старого. За мене, то вже в дворі жили ми спокійненько. За тепла ще попорав усе в дворі. За години покосили сіно. Наш господарь дозорця, вижав жито за сонця. Ми старі, та ще помремо: тебе треба за доброго ума оженити. 5) Черезъ (о времени); въ теченіе. За тиждень — Великдень. Мати дочку за рік не пізнала, мати дочку старою назвам. Вже не скоро, мало не за рік, бачу в церкві вдову. За тиждень замість чорних стогів жовтіли високі ожереди соломи. 6) О, объ. За вовка помовка, а вовк у хату. Не скажу тобі за корови нічого. За любощі спом'янули. Я за тебе й забуду. А козаченьки за віру дбають. Коли б там не огляділись іще за мене. 7) По. Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. 8) По, вслѣдъ, (о водѣ) по теченію. Пішло за вітром. Та дав мені таку долю, та й та пішла за водою. Іди, доле, за водою, а я піду за тобою дівчиною молодою. 9) На. Що в дівчат ума й за шеляг нема. Иногда переводится безъ предлога родительнымъ падежемъ. Старий оселедьку, не стоїш за редьку. Такий молодші, що не варт і за старого. 10) При сравнительной степени: чѣмъ, нежели (или же переводится родительнымъ падежемъ). Що солодче за мед? За нас розумніший. Твоя Наталка краща за всіх. Лети, лети, соколоньку, поперед нас, занеси там вістоньку перше за нас. 11) Переводится творительнымъ падежемъ: вмѣсто, какъ, въ качествѣ. У мене дванадцять літ за джуру пробував. Чужої дитини не май за свою. Черешину за крижа уткнули. Я втомилась, хиба ти йди за мене. Ляха-бутурлака не рубайте, между військом для порядку за яризу військового зоставляйте. Хочу тебе за дружину взяти. Скриня моя за стіл провить. Порається всюди за видющу. Одяглась за старчиху. Чужая біда за играшку. За короля обібрали. 12) за ру́ки да́ти гро́ші. Cм. рука. 13) за все га́разд, до́бре. Все хорошо. За все гаразд, пане Саво, тільки одно страшно: виглядають гайдамаки із-за гори часто.
Лебеденя, -ня́ти, с. = лебедя́. Ум. лебеденятко.
Ма́ло нар. Мало, немного. Розуму багато, а грошей мало. А діти на тоє і мало не дбають. мало не, мало-мало не, мало що не. Чуть не, чуть-чуть не, едва не. За ним ідуть мало-мало не три тисячі. Мені мало рук не вломили, а ти мовчиш. Боже мій! мало коромисла не впустила і слова не промовлю — зраділа. за мало. Слишкомъ мало. ні мало не. Нисколько. Ой ви ж мені в злій годині ні мало не важкі. Сравн. ст. менше. Менше вкусиш, борше лигнеш.
Оспалий, -а, -е. 1) Сонливый.
2) Вялый, лѣнивый, безпечный. Там то невістка, там то оспала, як би її не збудила, то б рано не встала.
Построїти, -ро́ю, -їш, гл. Построить. Вирубайте й мені яворець, я й собі построю дворець.
Приборкувати, -кую, -єш, сов. в. прибо́ркати, -каю, -єш, гл.
1) Подрѣзывать, подрѣзать крылья птицѣ, окарнать крылья. Приборкано усім орлятам крила.
2) Прибирать, прибрать къ рукамъ. Думав шляхту приборкать трошки. Вона добре свою свекруху приборкала, тепер а ні писне.