Годящий, -а, -е. 1) Пригодный, годный. Годящий на віник та на смітник, — совсѣмъ плохой. 2) Хорошій, доброкачественный, прочный. Коли годящий з його кінь — їдь на йому у Січ. А тут ще недостатки... що ні з чим і вирядити: ні сорочечки, ні одежинки годящої. Округ хутора — годящий вал. О человѣкѣ: хорошій, здоровый, крѣпкій. Нікого в поміч не просімо: годящі парні ти і я. О работникѣ: хорошо работающій, умѣлый. Годящий тесля.
Дві́рка, -ки, ж. Женщина служащая у поміщика, дворовая женщина.
Заора́ти Cм. заорювати.
Понанизувати, -вую, -єш, гл. Нанизать (во множествѣ). Рожі понариваємо та на нитку понанизуємо, так такі гарні вінки.
Пошанування, -ня, с. Уваженіе, почитаніе, почтеніе. Наш Тодір як малювання, треба йому пошанування, треба його пошанувати, до боку хустку дати.
Тверезість, -зости, ж. Трезвость.
Тертичина, -ни, ж.
1) Одна доска.
2) Плоховатая доска. Ум. тертичи́нка.
Цілком нар.
1) Цѣликомъ. По вівці цілком глитав. Вона продала полотно цілком, а не сорочками.
2) Совершенно, вовсе, вполнѣ. Три місяці цілком дощу не було.
3) Въ цѣлости. Вікно викопано та так і поставлено біля столу цілком. Новомоск.
Чертина, -ни, ж. = очеретина. Ум. черти́нка.
Чуття, -тя, с. Чувство. Тільки чуття шаноби людських звичаїв вдержало його на місці.
