Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висвітити, -ся. Cм. висвічувати, -ся.
Відмахувати, -хую, -єш, сов. в. відмахнути, -ну, -неш, гл. Отмахивать, отмахнуть.
Віяти, -вію, -єш, гл. 1) Вѣять, дуть. Ой вітер не віє, гілля не колише. Н. п. Із низу Дніпра буйний вітер віє-повіває. Макс. Люде гнуться як ті лози, куди вітер віє. Шевч. 8. Пишно процвітали, пахощами віючи, конвалії. Г. Барв. 400. 2) Вѣять, провѣвать. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи. Ном. № 6657. 3) Вилять. Пес віє хвостом.
Ламанка, -ки, ж. = терниця. Шух. І. 147.
Нако́вчити, -чу, -чиш, гл. Наговорить много безъ толку. Пані й почала: й обікрала її стара, і всі хотіли її душі — такого вже наковчила! МВ. (О. 1862. III. 70).  
Наплоди́ти, -джу́, -диш, гл. Наплодить, народить, размножить. Нігде мені гнізда звити, нігде мені діток наплодити. Мет. 211. Багацько хлопців там наплодить. Котл. Ен.
Обрітення, -ня, с. Праздникъ Обрѣтенія главы Іоанна Крестителя (24 февраля). На Обрітення обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів. Ном. № 523.
Порозшматовувати, -вую, -єш, гл. Разорвать на куски (во множествѣ).
Припутина, -ни, ж. Временная подпорка къ стропиламъ для удержанія ихъ въ вертикальномъ положеніи. Харьк.
Роздягати, -га́ю, -єш, сов. в. роздягти, -гну, -неш, гл. Раздѣвать, раздѣть. Од всіх в світлиці зачинившись, себе там стала роздягать. Котл. Ен. V. 20.