Брендуша, -ші, ж. Раст. Crocus sativus. Cм. бриндуша.
Дзюркота́ти, -чу́, -чеш, дзюркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Течь съ шумомъ, журчать. Дзюркотіла з гори вода, збігаючи ринвою між кущами. А срібная хвиля.... дзюркотить.
Заплазува́тися, -зу́юся, -єшся, гл. Запачкаться, загрязниться ползая.
Кінва I, -ви, ж.
1) Деревянная кружка. Кухарі ставлять по всіх столах дерев'яні ваганки з потравою, а між ними у великих кінвах, теж дерев'яних, горілку, мед, пиво... Взяв раз покуштував, удруге напився (пива), а втрете як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо.
2) Ведро. Молодичка кароока... бігла з кінвами по воду. Ум. конівка.
Лузга́, -ги, ж. Шелуха. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки.
Надпусто́шити Cм. надпустошувати.
Облітку нар. Лѣтомъ. Це було саме облітку.
Пилочник, -ка, м. Раст. Lycopodium clavatum.
Такувати, -ку́ю, -єш, гл. = атакувати. Січ токували.
Челядина, -ни, ж. 1) Взрослая дочь, дѣвушка. Ой тепер же я Не дівка, тепер я в батька не дитина, не дитина та й не челядина. В мене личко — як яблучко, тепер як калина, як вийду я на улицю, — мила, люба челядина. 2) Женщина. Пішла бідна вдова подовж улонькою да зустрілася із сусідонькою: «Ах, сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити! Ум. челяди́нонька. челяди́ночка. дівчина-челядиночка.
