Говіронька, -ки, ж. Ум. отъ говірка.
Да́ха IІ, -хи, об. = Давець. Поли даха, так будеш і взяха.
Дрібні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Мельчать.
Крамплювати, -люю, -єш, гл. Чесать шерсть чесальными щетками, крампля́ми.
Перемовчати, -чу, -чиш, гл. Промолчать, смолчать. Бабуся перемовчала хвилинку та й каже. Засоромиться, рученьками закриється, перемовчить та знов за своє.
Розвертися, -рнуся, -нешся, гл. = розвернутися.
Росколивати, -ва́ю, -єш, гл. Расколебать, расшатать.
Спиватися 2, -наюся, -єшся, сов. в. сп'ястися, зіпнуся, зіпнешся, гл.
1) Застегиваться, застегнуться, пришпиливаться, прикалываться, приколоться.
2) Подниматься, становиться. На ноги сп'ястись. Становиться на цыпочки, приподниматься на пальцахъ; вообще тянуться къ чему-либо выше стоящему. Ввійшла я до неї вчора, вона спинається на вікно.
3) О лошади: становиться, стать на дыбы.
4) Спорить, возставать, возстать противъ кого. Як то проти старшини спинаться. Мені не можно спинаться з старшиною, бо сина у москалі оддасть.
Флинтувати, -тую, -єш, гл. Пришивать особымъ образомъ (у скорняковъ).
Чужина, -ни, ж.
1) Чужбина. Ой піду я з туги на чужину.
2) Чужіе люди, чужой человѣкъ. Привикай, привикай, серденятко моє, поміж чужиною. Чужа чужина не пожалів. Кланяйся, дитя моє, чужій чужині. В мене невіхна чужа чужина. Ум. чужинка, чужинонька, чужи́ночка. Чужа чужинонька — не рідна родинонька.