говоруха
Говоруха, -хи, ж. 1) Многорѣчивая женщина, говорунья. 2) м. Говорунъ. Дрансес був дивний говоруха. Ум. говорушка, говорушечка. Дівчино пташиночко, щебетушечко! Співай мені, кажи мені, говорушечко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 296.
Том 1, ст. 296.