утіха
Утіха, -хи, ж. Утѣха, удовольствіе, забава. Сопілка — вівчареві втіха. Утіхи на годину, а біди до смерти. Жили одним життям, тішилися однією втіхою, сумували одним сумом. Ум. утішка, утіхонька. Утішенька. Як вирву Я для утішки чотирі орішки. Тобі, бач, усе смішки та втішки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Том 4, ст. 364.