уродливий
Уродливий, -а, -е. 1) Красивый, пригожій. Не родись богатий та вродливий, а родись при долі та щасливий. А виросла як панна, чорнобрива, уродлива. 2) Способный, даровитый. Там такий був чоловік на все вродливий. 3) Урожайный. Лани мої уродливі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 352.
Том 4, ст. 352.