Перейти до вмісту
Словник Грінченка

прямцем

Прямцем нар. 1) Напрямикъ. Прямцем до пекла. Котл. Ен. III. 25. Не спитавшись броду, не сунься прямцем у воду. Ном. № 5836. 2)поставити. Поставить вертикально. Липовец. у. щоб тебе прямцем поставило. Пусть съ тобою сдѣлается столбнякъ (брань).

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 495.