поломитися

Поломитися, -млюся, -мишся, гл. Сломаться. Дорогою вісь поломилася. КС. 1883. III. 671. Мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув. Чуб. V. 370. Плужок... не поламлеться. Г. Барв. 195. Свічки не поламнуться, як оцюди положу? Пирят. у.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 286.

Випадкові слова

Слухня́ний, слух'я́ний, -а, -е. Послушный. Шевч. 465. Був добрий, слухняний хлопець. Левиц. І. 248., Ум. Слухняне́нький, слух'яне́нький.

повністю...

Котях, -ха, м. = кізяк. Ґава зимою: «руб копіях!» І тому рада. Мнж. 172.

повністю...

Цішиця, -ці, ж. = ціша. Хмелем коло двору, вінцем коло столу, цєшицями по столу. Боже вас благослови і отець, і мати на посаг ступати! Гол. IV. 351.

повністю...