полапати
Полапати, -паю, -єш, гл. Пощупать. Полапала за ребро. Ось понеси молоть, то підкруте, полапа борошно та й сяде.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 281.
Том 3, ст. 281.