Перейти до вмісту
Словник Грінченка

оклунок

Оклунок, -нка, м. = клунок. Держи свій оклунок.... От насипав. Кв. II. 23. Ум. оклуночок. Деяку шустелину свою зв'язала в оклуночок. Г. Барв. 238.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 47.