кубара
Кубара, -ри (-ря, -і), ж. Снарядъ для снятія роя пчелъ съ дерева; онъ состоять изъ длиннаго шеста и прикрѣпленнаго къ нему мѣшка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 317.
Том 2, ст. 317.