кряж

Кряж, -жа, м. 1) Спинной хребетъ. Чуб. VII. 575. 2) Холмъ. Мнж. 4. З'їхавши на високий кряж, озирнувся Кирило Тур. К. ЧР. 158. Давно вже на його грудях лежить широкий кряж сирої землі. Стор. І. 228. 3) Деревянный отрубокъ цилиндрической формы. Чуб. VII. 575. Вас. 184.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 316.

Випадкові слова

Познищувати, -щую, -єш, гл. Уничтожать (во множествѣ).

повністю...

Повироблювати, -люю, -єш, гл. = повиробляти. Вуліки ще не повироблювані. Харьк. Були повироблювані клумби для квіток. Левиц. Пов. 145.

повністю...

Потирач, -ча, м. Помыкающій кѣмъ. Довелося хазяїну мною руки потирати. Ой потирай, потирану, коли тобі довелося, а я буду коритися, коли мені горе няюся. Н. п. (Г. Барв. 275).

повністю...