кріп
Кріп, кро́пу, м. 1) Раст. Укропъ, Anethum graveolens. Ой кріп та ромен та петрушечка. 2) = окріп.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 309.
Том 2, ст. 309.