гординець

Горди́нець, -нця́, м. Татаринъ изъ орды. К. Дз. 9. К. ЦН. 226.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 310.

Випадкові слова

Виносити 2 Cм. виношувати.

повністю...

Бідняство, -ва, с. = бідність = біднівство. Дома він кинув таке бідняство, а застав — уже ї всьо. Гн. II. 174.

повністю...

Страта, -ти, ж. 1) Потеря, утрата, трата. Або зиск, або страта. Ном. №4272, 2) Казнь. Левч. 55.

повністю...